Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

підліткова анорексія     Ми вже писали про соціальний  арт - проект «Голоси»,  головною метою якого було попередження розладів харчової поведінки та підтримка жінок, які пережили чи переживають труднощі у сприйнятті себе та свого тіла.  Організатор  проекту -  громадська організація "Твій Вимір" .

   Наразі вийшла друком однойменна книга, яка складається з пояснень психологів про такі небезпечні хвороби як анорексія,  булімія та  симптом переїдання, що тісно пов’язані  з емоціями та  почуттями. А також книга містить історії дівчат, що пережили та побороли ці хвороби.

  Пропонуємо вам матеріали з цієї книги. Можливо, вони зможуть попередити виникнення цих хвороб, адже як свідчить статистика, щороку від анорексії та булімії помирає все більше жінок.

Надія Рєхтіна, психолог:

Ана і Мія – саме так часто називають підлітки   хвороби Анорексію та Булемію. У цих хвороб є свій  голос, який чують дівчата, та часто недочувають  близькі та родичі. Початок зазвичай виглядає  просто і непроблематично, дівчина каже: «Мені  треба схуднути!»

   Насправді, найчастіше у цих дівчат немає проблеми з зайвою вагою, в них є проблема з вмінням виражати емоції та з відчуттям себе, як  жінки та особистості. Тоді слова «Я сідаю на дієту!» -  це підсвідомий спосіб докричатися: «Мені страшно!  Мені потрібна підтримка». І якщо в цей момент підтримка не прийде від близьких, таку дівчину почне підтримувати Анорексія.

 Спочатку голос анорексії допомагає відчувати емоційний комфорт, тим хто його почує - до такого висновку дійшли дослідники самовідчуття людей з  анорексією Сара Вільямс та Марія Рід. Під час фокус- груп респонденти розповідали, що спочатку вони насолоджувалися своїм прагненням до ідеалу, який підказувала хвороба. Вона давала відчуття контролю над своїм тілом і почуття ідентичності.

   «Анорексія  стала моїм другом,» - сказала одна з учасниць Наталі, - «Коли я була одна... я знала, що принаймні  у мене є А.». Втім поступово лагідний дружній шепіт перетворюється на внутрішнього диктатора, якому  неможливо заперечувати, каже одна з учасниць  дослідження: «Я називала мою анорексію «демон»,  який контролює мої почуття, емоції, думки і дії».

Ці хвороби відчуваються, як «окрема особистість» і мають характеристики внутрішнього голосу. Коли їх голос тихий, то вилікуватися від них набагато легше, ніж коли вони говорять на повну і можуть керувати пацієнтами. От тільки вчасно розібратися, що це хвороба, на початку людині важко. І часто відмовитися від такого «внутрішнього друга», без  сторонньої допомоги – надзвичайно складно.

Варто насторожитися, якщо дівчина надмірно стурбована своєю фігурою, кількістю вживаних калорій, дієтами, проявляє надмірну завзятість у бажанні схуднути незважаючи на нормальну вагу, а також, коли жінка продовжує вважати себе занадто  повною навіть при явному недоліку ваги. Надмірне схуднення зазвичай пояснюють відсутністю  апетиту, болем у шлунку чи кишечнику та іншими  вигаданими причинами.

жіноча анорексіяТому варто знати кілька  головних симптомів анорексії, які допоможуть  розпізнати захворювання:

-         Симптомом дзеркала: коли жінка  ретельно розглядає себе у дзеркалі, якщо на неї не дивляться. Вона постійно прагне переконатися наскільки вона повна або наскільки схудла.

-         Симптом фотографії:  відмова фотографуватися навіть на документи через «зайву» вагу.

-         Прагнення харчуватися окремо, а не за спільним столом, щоб ніхто не знав, що і скільки вона їсть.

-         Прагнення готувати, а також загодовувати  всіх навколо при різкому самообмеження в харчуванні. Іноді виникає пристрасть до приготування   незвичайних страв, які вона сама навіть не пробує.

-         Постійне зважування, строгий підрахунок калорій, виснажливі, що доходять до абсурду, фізичні заняття,  прийом діуретиків.

-         Зміни характеру, які проявляються раніше  невластивою дратівливістю і запальністю, особливо, якщо близькі змушують нормально харчуватися.

-         Тривале перебування в туалетній кімнаті

-         Фізіологічні прояви: підвищена чутливість до холоду; непритомність; ламкість, тьмяність або випадання волосся на голові; поява більше ніж зазвичай тонкого волосся на тілі й обличчі; припинення менструального циклу;

Набагато складніше розпізнати голос Булемії,  адже практично завжди люди, які чують її  наспів, зовні залишаються врівноваженими і  виглядають впевненими у собі та своїх силах. Вони  дисципліновані, у публічних місцях найчастіше  контролюють кількість та якість їжі.  І нікому і в голову не прийде, що наодинці такі люди  можуть багато з’їсти, щоб відразу після застілля  очистити шлунок чи кишечник і що вони постійно відчувають сором та невпевненість.

Ось деякі ознаки булемії:
 
- Коливання у вазі.
- Після  прийому їжі закривається у  ванній кімнаті.
- Погана шкіра.
- Хворе горло і хрипкий голос.
- Зіпсовані зуби ( особливо передні).
- Загальна сонливість, апатія і періоди стомлення.
- Іноді періоди маніакального захоплення фізичними вправами чи дієтами.
 
Ті хто живуть з людиною з булемією зможуть побачити у сміттєвому відрі багато огорток від їжі, та від сечогінних чи проносних ліків. Або зникнення великої кількості їжі з холодильнику, а також  небажання багато їсти на людях.

Тоді головне і надзвичайно складне завдання для близьких – вмовити таку дівчину прийти до спеціаліста якомога швидше. Адже кожна п’ята хвора на анорексію при неотриманні своєчасного лікування - помирає. Взагалі серед психічних розладів анорексія займає перше місце за показником смертності. В  той час, як шепіт Анорексії дуже поширений серед  підлітків.

Половина дівчат 12 – 16 років вважають, що  вони мають зайву вагу. А вісім з десяти дівчат у віці 14 років, пробували знижувати свою вагу за допомогою  дієти та іншими способами. Можливо така поведінка  лише дань моді, а можливо це вже голоси Ані чи Мії.

 емоційне переїданняПереїдання.

Тетяна Назаренко, психолог:

У цій статті я хочу розглянути проблеми харчування, пов’язані з емоціями та почуттями. Не секрет, що часто переживання життєвих труднощів, неприємних емоцій, а також пригнічений настрій або дефіцит вражень люди заміняють їжею. Наслідком цього може бути переїдання, яке супроводжується втратою контролю.

Під час нападу переїдання часто якість, кількість і зміст їжі ігноруються, а її поглинання закінчується не за фактом насичення, а від неприємного відчуття переповненого шлунка. Нерідко переїдання супроводжують вживання алкоголю та інші залежності.

Головним чином, переїдання є наслідком почуття  сорому і часто залишається в таємниці. Також неодноразово його супроводжують переживання відрази, депресія і почуття провини. Невирішені конфлікти, почуття втрати контролю щодо свого життя, як і втрати віри у себе і стабільності шукають  вихід в пошуку різних дієт, посиленій увазі до своєї ваги, різним способам схуднення. При цьому часто  можна помітити, як тіло стає «ворогом».

Підвищується  оцінка своєї фігури і ваги в порівнянні до самооцінки. Тобто увага зосереджується не на своїй особистості, не на тих емоційних складнощах, які існують, а на фігурі і харчуванні. Важливою навичкою в подоланні проблем емоціогенного переїдання є здатність розрізняти власні потреби і справлятися з тривогою.

Наприклад, напередодні  співбесіди, для того, щоб не  відчувати страх і невпевненість вся увага звертається на солодке і таким чином ігноруються нестерпні  почуття. Або ж, подружня пара, стосунки якої знаходяться в кризі. Замість того, щоб  знайти нові можливості у відносинах, зустрічаючись – «заїдають» напругу і намагаються відтягнути неминучу розмову. І чим довше це відбувається, тим більше ситуація посилюється. Від разового «заїдання» такий спосіб стає звичною поведінкою. А їжа стає  своєрідним «знеболювальним засобом».

Переїдання, пов’язане з емоціями, досить часто зустрічається в ситуаціях міжособистісного стресу. І часто виконує функцію регуляції настрою і зниження  напруги у відносинах. Можна сказати, що переїдання  служить свого роду стратегією, яка замінює емоційний стан ( наприклад гнів) іншим, який викликає менше відрази чи чи тривоги (наприклад, вина). 

Також переїдання може бути пов’язане з нечутливістю до голоду і насичення.

З одного боку – це фізіологічний процес, а з іншого – наслідок нечутливості до своїх тілесних процесів та емоційних реакцій. Наприклад, перебуваючи в ситуації хронічного стресу складно залишатися чутливим і помічати «міру речей» – чого достатньо, а в чому є потреба (голод як фізіологічний, так і емоційний).

Цей дефіцит може бути наслідком виховання, коли замість уваги і турботи дитина звикла отримувати цукерку. Так часто відбувається в родинах, де не прийнято проявляти почуття або порушені емоційні стосунки. Людина навчається розрізняти свої бажання і потреби завдяки увазі до свого внутрішнього світу ще в дитинстві. Для цього необхідно, щоб мама могла диференціювати свої почуття і відчуття, відрізняла фізіологічний голод від емоційного незадоволення. Якщо цього не відбувається, в дорослому віці будь-який дискомфорт буде сигналом до прийому їжі.

У такому випадку необхідно прикласти чималі зусилля, щоб знову навчитися розрізняти: коли хочеться любові, а коли шоколаду, коли самотньо і сумно, а коли є реальна потреба в їжі.

Важливо зрозуміти, чи існують сімейні традиції «заїдання проблем». Знання таких особливостей дозволяє навчитися помічати і бути уважним до своїх потреб, а не компенсувати їжею розгубленість, злість, незадоволення, самотність та ін.

Існує ще один важливий аспект. Він пов’язаний з тим, що прийом їжі може бути єдиною можливістю, коли людина зустрічається зі своєю сім’єю. Це відбувається зазвичай під час вечері. Приємний, розслаблюючий ритуал. Якщо емоційна близькість заміщається їжею, тоді є велика ймовірність переїдання. Насичення ігнорується для можливості бути разом. У такому випадку важливо шукати можливості бути ближче один до одного не тільки за столом, а вчитися будувати довірчі емоційні стосунки.

Втрата чутливості може з’явитися як реакція на несприятливі умови життя.

Наприклад, в умовах примусу/насильства у стосунках. Для того, щоб не відчувати болю, людина, ніби «заморожує» свої відчуття і емоції. А їжа створює відчуття безпеки і відстороненості від ситуації.

Проблему емоціогенного переїдання не можна вирішити обмежувальною поведінкою (дієтами, фізичними навантаженнями, зміною життя «з понеділка»). Вона вимагає загального перетворення якості життя, пошуку нової форми душевного благополуччя. А також підтримки тих, хто готовий поділитися своїм досвідом і тих, хто готовий допомогти в цьому.

Читайте більше: Причина избыточного веса и переедания по Луизе Хей. 

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua