Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

Тривалий час проблема насильства в сім’ї вважалася прерогативою усталених звичаїв та традицій і залишалася поза сферою правового регулювання. Будь-яке втручання в сімейні стосунки з боку держави та суспільства вважалося грубим порушенням таємниці приватного життя й категорично не припускалося.

Таке становище призвело до певного свавілля у сфері сімейних відносин та перетворення їх на сферу правопорушень, які залишалися поза увагою компетентних органів державної влади. 

 Прийнято вважати,  найчастіше сексуального насильства в сім'ї зазнають діти. Тому більшість законодавчих актів стосуються захисту дітей від будь – яких форм насилля у сім'ї.  Але як захиститись жінці, яка зазнає ґвалтування від власного чоловіка (інтимного партнера)?

В Україні є чимало кримінальних справ, де фігурує сексуальне насильство над жінкою в сім'ї, але українським суддям бракує досвіду розгляду таких справ. Втім українки мають шанс довести у судді, що зазнають сексуальних знущань від інтимного партнера.  Головне - не мовчати! 

Як визначає закон термін сексуальне насильство?

Сексуальне насильство в сім'ї — це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї.

Сексуальне насильство - це будь-який сексуальний акт або спроба його зробити; небажані сексуальні зауваження або загравання; будь-які дії проти сексуальності людини з використанням примусу, що здійснюються будь-якою людиною, незалежно від його взаємовідносин з жертвою, в будь-якому місці. Воно включає зґвалтування, яке визначається як насильницьке (з використанням будь-якого виду примусу) проникнення всередину вульви або ануса з використанням пеніса, інших частин тіла або предмета.

Насильство з боку інтимного партнера - це поведінка в рамках інтимних відносин, що заподіює фізичну, сексуальну або психологічну шкоду, включаючи фізичну агресію, сексуальний примус, психологічне насильство і різні прояви контролюючої поведінки.

Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї.  Сексуальне насильство в сім’ї може порушувати такі права і свободи особи, як право на повагу гідності, право на особисту недоторканність, право на вільний розвиток своєї особистості тощо.
 
 Більшість видів сексуального насильства закріплені в Кримінальному кодексі України, тобто визнаються злочинами. Зокрема, це:
 – примус жінки до сексуальних зносин із чоловіком та іншими людьми проти її волі; 
– примус до болісних або садистських статевих зносин та застосування предметів для цієї мети; 
– применшення значення почуттів партнера в сексуальному відношенні;
– застосування погрози насильством для примусу партнера (найчастіше жінки) до згоди на сексуальний зв’язок; 
– демонстрація дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм);
– демонстрація акту онанізму; 
– залучення до заняття дитячою проституцією, у тому числі використовуючи порнографічну літературу, фотографії, кінофільми та ін. з метою одержання прибутку. 
 
   Проте сексуальне насильство в сім’ї може виявлятися не тільки у вигляді злочинів, а й у сексуальній поведінці, яка не суперечить КК, і все ж, відповідно до Закону про попередження насильства, порушує сексуальну недоторканість і статеву свободу жінки чи чоловіка.
 
Як вказують експерти, це можуть бути дії, які мають характер настирливого нав’язування сексуальної близькості: 
– постійне нав’язування сексуальної близькості, коли жінка чи чоловік перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння; 
– нав’язування сексуальної близькості, коли жінка чи чоловік не бажають її, але бояться відмовити; нав’язування жінці чи чоловіку особливих видів сексуальних контактів проти її (його) волі; 
– нав’язування без згоди жінки чи чоловіка фізичного контакту з ерогенними зонами, іншими частинами їхнього тіла тощо. 
 
Приклад:
 Громадянка Л. з 1995 року одружена з громадянином Б. З 2000 року в сім’ї постійно відбувалися сварки через те, що Б. зловживав алкогольними напоями. Під час однієї з таких сварок Б. почав змушувати свою дружину вступити з ним у статевий зв’язок, стверджуючи, що це є її обов’язком перед ним як дружини. Щоб зламати опір дружини, Б. завдав Л. декілька ударів, а потім зґвалтував. За це діяння Б. був притягнений до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 152 КК.
 
Цей приклад ілюструє одразу два моменти: 
1). Зґвалтування й інші злочини, що порушують статеву недотор- каність особи в родині, є формою сімейного насильства. Перебування кривдника і жертви насильства у шлюбі не може бути підставою для обмеження права на статеву свободу. 
2). Вчинення одним із подружжя злочину стосовно іншого вважається насильством у сім’ї. 
 
Поширена помилка! На практиці досить поширеною серед працівників спеціально уповноважених державних органів та звичайних громадян є думка, що між подружжям не може мати місце сексуальне насильство (наприклад, зґвалтування). Така позиція є хибною, оскільки визнання певних дій такими, що мають ознаки сексуального насильства (не тільки в сім’ї, а й загалом) не залежить від стосунків, що мали місце між жертвою та правопорушником, або попередньої поведінки потерпілої особи.
 

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?
- До дільничного інспектора міліції;
- До кримінальної міліції у справах дітей;
- До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;
- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Дільничний інспектор міліції розглядає повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду таких заяв та повідомлень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26 квітня 2003 року № 616, та актів МВС.
Дільничні інспектори повинні виїхати (вийти) на місце конфлікту в кількості не менше двох працівників.

     Вони зобов'язані прийняти вашу заяву, роз'яснити ваші права, задокументувати факт правопорушення, зібрати характеризуючий матеріал на кривдника (спосіб життя, характер, поведінка в побуті, вживання спиртних напоїв, схильність до насильницьких проявів тощо).

    Міліція має поставити порушника на профілактичний облік, винести кривднику офіційне письмове попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї, скласти адміністративний протокол за статтею 173-2 КпАП, заповнити спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім'ї та у триденний термін направити її до управління (відділу) у справах сім'ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім'ї відносно неповнолітнього чи за його присутності - ще й до служби у справах неповнолітніх місцевої держадміністрації.

   Якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім'ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з прокурором району. Міліція зобов'язана здійснювати контроль за місцем проживання кривдника.

Безкоштовні консультації
Інформацію щодо телефонів та адрес зазначених установ та організацій, а також психологічні та юридичні консультації з питань запобігання насильству, ви можете отримати на Національній «гарячій лінії» Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна»: 8 800 500 33 50 (всі дзвінки в межах України безкоштовні); (+38 044) 205 36 94 (для дзвінків з Києва та з-за кордону); 386 (з мобільних телефонів для операторів КиївСтар та МТС).

  Насильство - це серйозно та небезпечно: 68% жінок (приблизно 18 млн.) в Україні зазнають знущання у сім'ї; 50% жінок, які звернулися до лікарень з  тілесними травмами - є жертвами домашнього насильства. 

За останні три роки кількість вбивств, вчинених на підставі сімейного  насильства, зросла майже втричі (за даними Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту). Дослідження показують, що 13% жінок в Україні ще в підлітковому віці зазнають тієї чи іншої форми ґвалтування.

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua