Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

телебаченняСаме слово «телебачення»  сьогодні для багатьох означає даремно витрачений час. В американців навіть є відповідний сленговий  вираз на позначення телевізора -  «idiot box», що не потребує перекладу.

Сучасна молодь абсолютно не розглядає телебачення як альтернативу соціальним мережам чи іншим комунікаціям.

Телебачення змушує людину споживати інформацію, тобто займати пасивну позицію, а це «не нормально»  для активних, цілеспрямованих, енергійних людей, які  хочуть самі створювати події або бути в епіцентрі цих  подій.

У наші дні телевізор переважно переглядають  домогосподарки, пенсіонери та діти, якщо батьки досі не придбали їм  планшет чи мобільний телефон.  Варто зауважити, що для цієї категорії населення телебачення пропонує цілком  пристойний контент. Діти можуть вибирати мультфільми  на дитячих каналах, яких нараховуються десятки.

 Домогосподарки чи пенсіонерки  можуть переглядати цікаві серіали, які не мають нічого спільного з  «Санта –Барбарою» чи історією про Марію Лопес. Пригадаймо хоча б  фільм «Величне століття. Роксолана», який зібрав в Україні мільйонну аудиторію.  А ще безліч цікавих проектів про здоров’я, дітей, харчування і т.д.

Але чи задоволені сьогодні  культурні смаки тих глядачів, які прагнуть брати активну участь в житті суспільства? Які  не можуть обмежитися кількома політичними шоу, що є на ТБ? Звісно ні: у них часто політики  кажуть неправду, маніпулюють сідомістю людей, а той просто використовують шоу для власного піару. І глядачі це розуміють, тому сумніваються, недовіряють, ненавидять владу. З'являється прірва - з однієї сторони ті, що працюють для народу (влада), з іншої - ті, хто бореться з такими працівниками. 

  Більшість конфліктів, які існують, породжені недостатком інформації. Прогалина між владою та народом спровокована відсутністю або неповнотою правдивої інформації про події, об'єктів та суб'єктів новин. Телеканали показують те, що відповідає редакційній політиці. Але часто не те, що і як відбувається насправді. 

Як наслідок, люди дискутують, не розуміють один одного, діляться на ворожі табори, бо мають недостатньо правдивої інформації. І над цим має  працювати суспільне мовлення.  В першу чергу воно покликане  надати вичерпну  неупереджену інформацію, налагодити діалог між владою та громадою, спонукати людину до власних роздумів та дії. 

Чи має Україна  потребу в громадському телебаченні? І на чому мають акцентуватися ефіри?

 Останні події на Майдані  переконливо свідчать, що українці  готові до появи незалежних телепроектів, як наприклад «Громадське телебачення». І головне, вони  готові  слухати та вірити журналістам таких каналів.  Однак,  не варто перебільшувати популярність того ж «Громадського». В регіонах про громадське телебачення  знає лише обмежене коло людей, яких  цікавить політика чи які, власне, є самі телевізійниками.  Це свідчить про те, що громадське мовлення  має розвиватися, активніше  інтегруватися  в соціум  і задовольняти смаки будь - яких слухачів та глядачів.

Як на мене, такі телевізійні проекти як "Громадське" не повинні орієнтуватися лише  на політичну тематику.  Про що має бути громадське телебачення на мою думку?  Пригадую останню цікаву подію минулого року  - Форум Видавців у Львові. Масштабна культурна подія, безліч цікавих  тем та відомих людей, які завітали на Форум. Організатори навіть вирішили  присвятити  українській жінці цілий комплекс заходів, зосереджених в фокус – темі «Жінка у світі, що змінюється».

     Всього цій темі було присвячено близько двох десятків заходів Літературного фестивалю.  І тут я приготувалася подивитися телевізійну версію Форуму. Цікавило все:  прес – конференції, дебати,  обговорення, зустрічі.  Але дзуськи! На Youtube  мені вдалося знайти запис лише  з одного заходу до того ж у низькій якості. І це при тому, що сьогодні в Україні навіть невеликі телерадіокомпанії вже навчилися експортувати новини в Youtube.

  Написавши організаторам  Форуму, крім вдячності, пораду наступного року краще висвітлювати події через онлайн - телебачення, я несподівано отримала чималу підтримку. Багато людей писали, що крім скупих телевезійних сюжетів, нічого  не змогли дізнатися по ТБ про Форум. 

І, протилежна ситуація – журналісти якогось маленького закарпатського містечка (не пригадаю назву) здійснили  трансляцію спільної   прес – конференції письменниць Німеччини та України. Вони презентували книгу про життя українських дітей – емігрантів.  Особисто мені це дозволило, як редактору, написати власний неупереджений матеріал по цій зустрічі та книзі.  Звісно, це не є громадським телебаченням за дефініцією, але кінцевий продукт має бути саме таким: реципієнт щось створює. Не журналіст підводить його під події та пропонує йому висновок чи відповідь. А сама подія. 

Отже, громадське телебачення сьогодні має реагувати не лише на політику. Це мають бути і культурні події, і правозахисні компанії, і освітні заходи. Громадське телебачення має заохочувати свого глядача  до створення  та розвитку подій. У цьому його докорінна різниця  із звичайним ТБ – не просто змушувати слухати, а спонукати до творення новин (життя). Тоді й нікому в голову не прийде називати телевізор "idiot box".

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua