Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

foto120614     Термін «домашнє насильство» для суспільства як стара замусолена колода карт. Всі стомилися від цієї нудної перетасовки і втратили надію на якісь зміни.

     Молоді неодружені дівчата переконані, що це насильство ніколи не проявиться в їхньому житті, адже вони кохають один одного.

  Впевнені у цьому й ті, що ступають під вінець. Деякий час молоді люди живуть у цій ейфорії, але те насилля, яке дитина зазнає в ранньому віці неодмінно дає проявити себе у дорослому житті.

    Ні один маленький хлопчик не народжується хуліганом. У жодного хлопчика не має вродженої потреби ображати інших, так само як дівчатка не народжуються жертвами та з відсутністю самоповаги. Це лише означає, що діти отримують уроки насилля та вчаться бути жертвами в реальному житті. І цьому  дітей вчимо...  ми самі!

 «Дай здачі, ти ж хлопчик» (саме такими словами закладають майбутню агресивну поведінку), «Не плач, ти ж не дівчинка» (на Вашу думку, як після цих слів буде ставитись хлопчик до дівчинки? Як до плакси, як до нижчої істоти?).

Для дівчинки підготовлені фрази типу:

«Будь охайною, не забруднися, ти ж дівчинка» (а що, хлопчикам не потрібно бути чистими і охайними?), «Поводь себе тихіше, будь скромнішою, ти ж дівчинка» (а якщо ця дівчинка смілива й ініціативна? То невже це погано?)

   Особливо пресингу зазнають хлопчики: їх словесно заохочують бути агресивними: якщо хлопчик поводиться грубо, на це доволі часто не зважають, навпаки, можуть і похвалити: «Справжній чоловік!» Але якщо так поводиться дівчинка, їй тут же зауважать: «Так не гарно -  ти ж дівчинка!»

      Заборона плакати хлопчикам – справжнє знущання над дитиною. Так дитина подавляє образи та ненависть, які не зникають, а лише накопичуються в свідомості. Наступний крок навчання агресії – безконтрольний перегляд фільмів з елементами насилля, а також комп’ютерні ігри, сюжет яких побудований на бійках. Нічого дивного в тому, що в школах з’являється зброя – по телевізору її постійно показують. Діти хочуть мати все, що вони бачать. Так ми засуджуємо злочинність, але не несемо ніякої відповідальності за її поширення.

Що бачать хлопчики у школі?

Домінування дорослішого і сильнішого як серед дітей і підлітків, так і при спілкуванні з педагогами.Дівчаток можна і потрібно ображати, адже вони не вміють давати здачі. Можна  вживати нецензурну лексику - за це не карають. Після школи йде армія.

Чого вчить хлопців армія? Чи вчить армійська служба повазі, толерантності?

У армії немає дискусій, тільки накази, тільки слухняність. Мрія солдата – піднятися на сходинку вище і самому наказувати тим, хто внизу. А їх вже добре навчили, що можна наказати і зробити з тими, хто за тебе нижчий.

      Отже, починаючи із сім'ї, далі в школі та армії, для хлопців діє постійний тренінг з насильства. Але невдовзі хлопець одружується і тоді у своїй сім'ї вже цілком реалізує те, чому навчився. Пройшовши  такий "тренінг", чоловік вважає, що шлюб узаконює його право власності на дружину та дітей. Тут також спрацьовує небезпечний гендерний стереотип: “Це моя дружина, і я маю право її бити”.

    Крім того, такі погляди він добре засвоїв від свого батька: “Це моя дитина, і я маю право її бити”. Громадська думка також підтримує право чоловіка на контроль своєї дружини: "Проблеми немає. Подібне існує в кожній сім'ї. Вона за нього вийшла заміж і повинна задовольняти його бажання. Він її чоловік (тобто - він її володар)”.

         То наше суспільство розглядає домашнє насильство все ж таки як насильство чи вважає  його просто традиційними правилами сімейного життя, куди стороннім вхід заборонено? І це дуже небезпечна підміна, через яку і держава, і громадськість неадекватно реагують на явища домашнього насильства, внаслідок чого жінка стає недостатньо захищеною в подружньому житті.

Але це ще не все, давайте подивимося далі, як руйнується життя людей. В сім’ї, де існує насилля, завжди наступає момент, коли жінка не витримує і звертається до міліції. Чоловіка зазвичай забирають до відділку, а там:

  • кривдник говорить голосно, а працівники міліції ще голосніше;
  • кривдник нецензурно лається і працівники міліції так само тощо.

    Здається, це божевільня: всі волають, агресія зростає, працівники міліції застосовують наручники, кривдника б'ють… Все це зайве переконує домашнього насильника у слушності його дій і переконань: хто має владу, той і керує; проти слабкого варто застосовувати насильство.

     В результаті такого втручання кривдник нічого не навчиться. Він кричить до потерпілої: “Я тобі цього не подарую, ти в цьому винна... Зажди, от я повернуся... ” Як Ви думаєте, що в цю хвилину почуває жінка? Чи не тому вона і поспішає забрати свою заяву?

    Давайте уявимо іншу сцену – працівники міліції розмовляють спокійно, звертаються на «Ви» до агресивного чоловіка. У відповідь на образи кривдника не ображають його, а інформуютьпро існування Закону, який вони представляють. Тобто, працівник міліції стоїть на позиції: «Я просто виконую свої обов'язки. Ви порушили Закон, це має певні юридичні наслідки, і Ви будете за це відповідати».

    Фантастика, правда? Але лише у такому випадку потерпіла не має стосунку до втручання міліції. Адже йдеться про відносини кривдника та державної структури, коли дії працівників міліції продиктовані Законом. Тоді кривдник починає замислюватися і змінювати свою поведінку.

    Домашній насильник - це результат занедбаного виховання, відсутності уваги до дитини з найменших років життя. Агресивні дії не виникають лише з бажання людини проявляти таку поведінку, а зумовлені багатьма факторами з дитинства людини. Батьківське незнання гендерних аспектів виховання, не позбавляє вас від відповідальності за життя дітей. І не гарантує, що ви самі не постраждаєте від агресивних дій своїх дітей.

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua