Під музику тюремного танго

zaslavskaya

  Олена Заславська  - поетка, літераторка

 Він сам нарвався?

Спершу я хотіла написати, про жінок, які стали жертвами насильства. Дійсно, що може бути логічнішим у тексті під такою обкладинкою (Антологія жіночої поезії "Із жертв у ліквідатори")? Але подібний підхід здався мені надто прямолінійним.

    І тоді я вирішила йти від зворотнього. Пригадалися історії п’яти жінок, одна з яких застрелила свого чоловіка, інша отруїла, третя і четверта зарізали. Яким способом позбавила життя свого коханого п'ята - мені не відомо. Зараз я наспіваю вам мелодію їхнього тюремного танго.

Ліз: Берні валявся на дивані, і жував жуйку.

Байдужість дратує найбільше. Це стресовий фактор, дошкульніший за відкриту агресію. Не дарма, вчені Каліфорнійського Університету встановили, що для жінки найбільший стрес – це бачити чоловіка, який лежить на дивані.

   Чи мала я такий досвід? На жаль, так – йому було однаково, я завела коханця, він робив вигляд що нічого не відбувається, я почала пити – він ігнорував, іноді мені здавалося, що він не помічає навіть моєї присутності в кімнаті. Я вирішила цю проблему кардинально – ми розлучилися.

Анні: Казав: «Я не одружений». Він був не просто одружений. У нього було шість дружин!

       Усі брешуть. Доктор Хаус правий, із ним складно сперечатися. Складно так само посперечатися і з іншим не менш успішним лікарем, який, стверджував, що все таємне стає явними. Я обманювала, і мене дурили. Але тут важливо пам'ятати, довіру достатньо один раз втратити, а відновити її дуже складно,не хочу говорити – не можливо. Так що перш ніж збрехати, краще прикинути – чи виправданий ризик. У Вікторії Токарєвої є оповідання «День без брехні» про те, як один день змінив ціле життя. Близьким і рідним людям я намагаюся не брехати.

 Джун: «Ти трахалась з молочником!» - Почав кричати.

Ревнощі, як отрута: у малих дозах – корисні, у великих – вбивають, при чому, іноді, у буквальному сенсі цього слова. Не знаю як Вам, але мені іноді хотілося відчути себе «дорогою річчю» дбайливого господаря. Проте жити з усвідомленням своєї функціональної належності – шкідливо для здоров'я.

Велма: Я повернулася, відкрила двері, а там Вероніка і Чарлі.

Зрада – один з найсильніших «супутників» насильства, провокатор, який викликає хвилю ненависті, коли воєдино сплітаються описані вище пристрасті – брехня і ревнощі. Сімейне життя, як свічка: щоб воно горіло, необхідно, щоб від усіх вітрів його оберігали 4 руки. Забрав руку – і будь-який вітерець, може погасити полум'я. Іноді, звичайно, хочеться і погарячіше, але як би потім не сидіти на попелищі і не посипати голову попелом.

Мона: розлучилися ми через творчі розбіжності - він бачив для себе Життя, а я – його Смерть.

Цей пасаж красиво виглядає в мюзиклі «Чикаго», але в житті смерть – потворна. Це не вихід і не вирішення проблеми ні для Ліз, ні для Анні, ні для Джун, ні для Велми, ні для Мони, ні для кожної з нас.

Зміни лякають, ми боїмося щось міняти, або сподіваємося, що все налагодиться. Саме тому ми готові терпіти образи, байдужість, зради, брехню, побої, приниження, терпіти зі страху, через фінансову залежність, через дітей, терпіти, не чуючи голосу гордості, і людської гідності, коли замість того, щоб зробити зусилля над собою, здійснюємо насильство над собою, а потім і над іншими, тому що кожна дія породжує протидію, а терпіння – не нескінченне.

Я не наважуюся давати рецепти, лише хочу нагадати: щодня у нас є все, щоб змінити своє життя, щоб зробити крок у те майбутнє, про яке нам мріється за 20 хвилин до сну.

Про Маху

Это случилось в гражданскую,
А тянется до сих пор.
Ведь у меня такая же
Голубая кровь,
Как у гимназистки Машеньки,
Марии Федоровны Вербовой.
А может быть кровь моя красная
Будто
Страсть, превратившая Машкино утро
В позор!
Он ей говорил, что не будет больно,
Он повалил ее на кровать,
Червонозоряний вершник Конон,
Стрелок, не помню какого полка.
И плакала Маха рыданием тихим,
И первая кровь ее на простыне,
Была лишь каплей, оброненной вихрем,
Носившимся по стране.

На войне, как на войне

Битва стара. Поражение впереди.

Вера Павлова

Со времен сотворенья мира

В этой войне не берут пленных.

Ты сделаешь во мне дырку

Штыком, а вернее членом,

Я даже не вскрикну.

Как флаг приспускаю платье,

И если ты победил,

Ног триумфальная арка

Раскинута - заходи.

Разница между блядью

И матерью героиней,

Если они на кровати,

Не велика поныне.

Напомнят старые шрамы -

Так было еще с моей мамой

В извечном бою без правил.

Стерплю эти новые раны

Спокойно, упрямо.

И будут смотреть солдатки

С круглыми животами

Из пораженческих армий,

Как я проиграю.

И блеснет на моем безымянном

Колечко гранаты.

 

Его морская любовь

И вот он - матрос!

Мечтает: в каждом порту - золотоволоска!

Из всех обручальных – только экватор!

И космос над ними в тысячу звезд.

А она живет лишь своею утратой.

И глаза изсмотрела вдаль,

Лишь бы только не плакать.

На шее вместо креста нательного – маленький якорь.

Она все ждет,

когда он вернется

в Итаку.

 

Тому, кого я вдохновляю

Из своих недр

всю мощь и ярость

в меня изверг,

мне показалось:

Ты - Изверг,

Изувер, измучил,

измял, измызгал, истерзал,

из всех изгибов и излучин,

из самых изболевших ран,

изъял мечту об избавленьи,

и на изнанку, на износ,

всю излюбил в изнеможеньи,

и изваял из света звезд,

из слов, из нот, из красок нежных,

Ты - извращенец и изгой,

и Я - из самых сумасшедших,

из бешенных, Я – твой излом!

Всю изломал, всю испохабил,

и избивал, и изменял,

но кто Ты без меня, без Бабы!

Последней сукой называл,

богиней, музой, блядью, стервой…

Ты – мой палач и мой творец!

В историю горячей спермой

Вписал мой образ твой конец.

 

Женщина и р

О, женщина – шесть полусфер,

шесть полушарий –

стиль модерн.

(Иду за модницей поджарой

наверх.)

О, женщина, мой первый

взлет и первое паденье.

Повадки стерв,

церковное смиренье.

О, женщина, я – оголенный нерв,

но верь мне, верь мне,

я не изувер,

я изувечен. (С верностью подростка

закрою дверь

за вредной вертихвосткой.)

 

Дигитал РЕМБО

Он часами просиживает у монитора-

Качает порно,

А с нею нежен и робок.

Она большая оригиналка

Читает Рембо

В оригинале,

Не знает что же такое торрентс.

Он ей предлагает Лонгер,

А ей бы Абсента,

Чтобы звенящее от пустоты сердце,

Гибкое от йоги тело

Наполнить словами поэта.

А Он предвкушает постельную сцену…

- Зачем тебе этот Рембо? Он же умер

От сифилиса или от какой-то другой напасти,

И имя у него Артюр,

Как у педераста. -

Он говорит и снимает брюки.

И светится красным

Глаз веб-камеры на его ноут-буке.

 

Люблю урода

Мама, люблю урода,

И не мечтаю о принце.

Горстями пью демидрол

И мечтаю попасть в психбольницу,

Чтобы люди в халатах белых

Вытравили электрошоком

Зов его бедного тела

Переходящий на шепот.

Мама, прошу не надо,

Не требуй благоразумия,

Как мыслящая мода

Я выбираю безумие.

 

Век Носферату

1.

Страшнее чем нож в бок,

Когда на тебе Он взмок,

А для тебя – лишь долг.

И больше нет сил терпеть,

А Он рычит, как медведь,

И кажется, лучше б смерть.

И впору бы вслух завыть,

Как на болоте выпь:

Где Бог, что нас всех простит?

Но Бог спит.

2.

Ласточка залетела в мое окно,

В четверг, в 5 утра, сквозь сон

Я слышала лопотание крыл:

Фр.Фр.

Форточка моя высоко,

Створки открыть нелегко,

Они заклеены скотчем.

Словно Дюймовочка,

Я чувствовала кожей

Ласточкину беспомощность

И обреченность.

3.

Сам Он огромный,

И хуй, как молоток отбойный,

Он меня по-стахановски:

Свыше нормы,

Будто тело мое – порода.

Я люблю оперу,

А Он обожает порно.

4.

Знаешь, как я была сделана?

На одеяле марселевом,

Мамино тело пело все,

Отец наполнял его семенем.

Под музыку Генделя.

И виделось небо им.

5.

Он чокнутый,

Татуировано плечо,

Обведенные черным, очи, -

Бездонны.

Он вечно голоден,

Как будто

Не женской грудью,

А соском

Большого террикона

Вскормлен.

6.

Лети, моя птаха,

Отдайся свободе,

Лети, моя птаха,

Я остаюсь в Краснодоне,

Мой нежно любимый давно

Похоронен в Болонье,

В эпоху барокко,

А здесь все пропахло совком

И потрахано молью.

И все же Европа.

А значит свободной

Быть модно.

Лети, моя птаха.

7.

Каждый день он опускается в шурф.

Там уже не живут.

Не размыкая губ,

Натягивает респиратор.

Он под землею, как труп.

Нет. Носферату.

8.

Мой Фаринелли,

Я от тебя беременна.

Не от тебя, верно,

Ты же не человек,

От голоса твоего запредельного,

Влетевшего птахой сверху

Ко мне, в 5 утра, в четверг.

9.

Отмылся от черного золота

Обжигающей водкой,

Заел моей плотью,

Запил моей кровью…

А после с азартом забойным:

– Будет сын? Значит, будет шахтером.

10.

Так уже не поют.

Божественное сопрано.

Напрасно старался Глюк, -

Кончился век кастратов.

Длится век Носферату.

Эпилог

Покоившийся с миром

Глубоко,

Мой Фаринелли – Карло Броски

Был эксгумирован

И взят под микроскоп.

Разъять хотели дивный микрокосм,

Чтобы понять Его небесный голос.

 

Розмова з Оленою Заславською із сайту http://susen.sumno.com

Ви були на книжковому ярмарку в Лейпцигу. Яке становище української книги на європейському ринку? Як сприйняла публіка Антологію жіночої поезії "Із жертв у ліквідаторі"


–  Зараз Україна перебуває на периферії об'єднаної Європи, поточні політичні події зіпсували імідж країни, що отримала шанс змінитись на краще, завдяки Помаранчевій революції. Тому українська література може стати тим індикатором, який розвіє одні міфи і, можливо, створить інші. Я кажу "може стати" тому що все-таки, щоб повніше уявити українську літературу в Європі, необхідна державна підтримка, наведення культурних мостів вимагає ресурсів, на одному ентузіазмі до Європи не в'їдеш.

Хоча в сформованому положенні є плюси – неувага влади до проблем української книги змушує і авторів, і видавців шукати нові можливості та контакти, проявляти ініціативу. Тож я вважаю, що майбутнє в української книги є, і в наших силах впливати на те, яким воно буде, а не чекати держпідтримки і сидіти склавши руки.

У Лейпцигу я представила книги видавничого проекту СТАН: "Переворот", "Уроки вредительства, диверсии и шпионажа" і Антологію "Із жертв у ліквідаторі". Під час ліричних читань, в яких також взяли участь поетеси з Польщі (Жюстіна Брагельска) і з Білорусії (Ольга Гапеева), ми торкнулися питання "соціальної складової творчості".І мені здається, в подальшому, Антологія проти гендерного насильства могла б розширити свої територіальні рамки і стати міжнародною. Книги швидко розійшлися по друзям, колегам. Один примірник мені вдалося подарувати критику Ірині Славінській, яка написала рецензію на поетичну збірку.

Так, але вона у своїй рецензії говорить про те, що автори дуже зациклені на власних переживаннях, не виходять за межі "room of one's own". На скільки справедливі її зауваження? Наскільки важливі такі проекти і чи зможуть вони реально вплинути на вирішення проблеми?

– Її зауваження справедливі. Але у нас є виправдання – наш збірник лише умовно можна назвати "інструкцією з ліквідації гендерного насильства", все-таки автори – не юристи, не правозахисники, не соціальні працівники, щоб дати ґрунтовний аналіз ситуації. Наша мета була вивести цю проблему з тіні, зробити так, щоб про неї заговорили. Ми обрали не такий радикальний і шокуючий спосіб, як Pussy Riot, не такий видовищний, як амстердамські повії, але ми спробували зробити так, щоб для нашого читача "room of one's own" не перетворювалася в "camera obscūra".Червона площа, район червоних ліхтарів або сторінки книги – будь-які площадки гарні для того що б говорити про проблему.

– І все-таки, наскільки проблема гендерного насильства актуальна для України?
– Одразу зауважу, що коли я говорю "гендерне насильство", тобто насильство обумовлене статтю, найчастіше я маю на увазі насильство в сім'ї, хоча проблема набагато ширше і глибше. Так уже згадані Pussy Riot протестували проти патріархальних підвалин російського суспільства, а амстердамські повії проти торгівлі людьми та сексуального рабства. Але все це ланки одного ланцюга, який обвиває жінок. Іноді цифри говорять краще за слова. Мені вдалося знайти в інтернеті статистику, деякі дані я озвучу тут:
У Росії кожну годину гине одна жінка в результаті сімейного насильства (14000 на рік). Це наближена цифра, озвучена соціологом Іриною Шуригін, співробітницею інституту соціології РАН.

В Україні, за даними МВС, тільки за 5 місяців 2010 року на обліку "за сімейне насильство" перебувало близько 91 000 людей. Чоловіки становлять 94% осіб, які перебувають на обліку за вчинення насильства в сім'ї. Лише 6% насильницьких дій здійснюють жінки. В першу чергу, це фізичне насильство, і лише 14 тисяч з них – психологічне. При цьому, у більшості випадків про домашнє насильство в правоохоронні органи потерпілі не повідомляють.

– Чи стикалися ви особисто з гендерним насильством? Що потрібно робити для його ліквідації?

– В Україну більше 50% населення страждали від насильства в сім'ї, і я не виняток. Я вже не кажу про кар'єрні моменти, коли моя стать впливає на рішення роботодавця. Основа для існування гендерного насильства – незнання своїх прав, невміння, а головне небажання захищатися і боротися, це страх і економічна залежність. Щоб розірвати порочне коло насильства треба докласти зусиль. 

Але повертаючись до Антології скажу, що тексти, опубліковані в збірнику не такі прямолінійні, вони  не містять готових рецептів і відповідей, вони лише дають ключі, а відповіді читач знайде сам в "room of one's own".

Comments:

Схожі дописи

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...