Жінки та незалежність України

  українка з квітами     Багато людей запитують себе, а чи маю святкувати День Незалежності? А чи це дійсно свято для мене?

   Особливо це питання турбує жіноцтво, тому що  в боротьбі за незалежність України  брали участь переважно чоловіки.  І дійсно, тисячі сміливих, відважних  українців віддали своє життя, не вагаючись,  за Батьківщину.

   Їх не турбувало питання смерті, бо воля,  свобода, незалежність були вищими  мірилами життя для українців.  Ми  дуже пишаємося нашими чоловіками, які не осоромили себе.

      Але  буде несправедливо промовчати про українських  жінок,  які ніколи не стояли  осторонь суспільних процесів.   У відповідальні моменти історії, в роки боротьби за волю й незалежність України до козацьких лав разом з чоловіками подекуди ставали жінки.

    Жінкам доводилося робити те, чого вони раніше ніколи не робили. Але, коли на карту ставало питання життя або смерті, поряд з чоловіками була українська жінка.

    Сьогодні ми пропонуємо згадати жінок, які так чи інакше присвятили  своє життя боротьбі за незалежність України. 

Відомо, що сестра полковника Івана Донця брала безпосередню участь у бойових діях проти польських військ на Волині 1649 р. як кіннотниця. Під час однієї з ворожих атак вона загинула. Ім'я хороброї не відоме.

Ганна Борзобагата-Красенська, що управляла скарбницею Луцької єпархії, під час нападу на її маєток російського князя-втікача Андрія  Курбського відбила атаки кількасотенного загону шляхти і з мечем у руках  розігнала військо польського короля Стефана Баторія.

Софія Ружинська, волинська княгиня, на чолі військового загону, що нараховував 6 тис. чол. піхоти та кінноти, приступом здобула замок князів  Корецьких у місті Черемоші.

В листопаді 1654 р. під час оборони міста-фортеці Буші дружина Михайла Завісного, коменданта замку, що поліг у бою, Олена «підпалила порохівню й висадила в повітря себе, своїх дітей, кількох оборонців, а разом  і всіх поляків, котрі нараховували 4 тис. чол. (Козаків же було менше 240  душ з початку облоги). Жінки козаків, числом до 70, щоб не піддаватися ворогові, повкидали в річку дітей і самі потопилися разом.

 У Буші загинули  тоді кращі польські частини. Та й решта переможців не мала чим ні поживитися, ані наситити свою кровожадність, бо ж різати й грабувати не було  кого» [автор :Луговий О. Л. Визначне жіноцтво України].

Часто на полі бою козакам-воякам допомагали жінки-чаклунки, жінки-характерниці, ті, що, за переказами, володіли надзвичайною силою. Вони сиділи на дахах обложених міст, чарами та закляттями відводячи кулі та ядра від оборонців, і віра в ту магічну силу надихала козаків-оборонців. Ці беззбройні жінки були справжніми героїнями. Окрім смертельної небезпеки,  бо стояли під градом куль і ядер, кожна з них ішла назустріч видимій смерті.

 картина дівчини -українкиДружина   Семена Палія відома тим, що  гідно вела переговори з іноземними  послами, які приїжджали в «Палієву державу».  

Славна Палійка, «мати полковниця», як звали її козаки, не тільки управляла Правобережжям, коли чоловік був на засланні, а й не раз проводила війну то з московитами, то з їхніми союзниками поляками, оберігаючи Фастівщину від іноземних зазіхань.

  І хоч достеменно не відомо, як її  звали (мабуть, Олена), народ шанував свою захисницю. По церквах Фастівщини збереглися її портрети, де вона зображена зі своїми внуками.

    Коли  гетьман  Павло Полуботок за викликом Петра І повинен був їхати до Петербурга, знаючи, що його там може чекати, він довірив дружині Ганні опікуватися всім добром Війська Запорозького і особливо дбати про недоторканність військового скарбу. Скарб, до речі, так і не змогли відшукати царські посланці.

 На окрему увагу заслуговує мати гетьмана Івана Мазепи — Марія Магдалена з роду  Макієвських, що на Київщині. Вона була освіченою, сміливою, твердого духу, дуже діяльною, свідомою, не лише гарячою прихильницею православної Церкви, а й першою порадницею сину в боротьбі за самостійність України.

Є підстави стверджувати, що гетьман при вирішенні багатьох державних питань не тільки радився з матір’ю, а й зберігав у неї листи державної   ваги, особливо коли готувався до боротьби за самостійність України.

  Вже зрілою людиною гетьман І. Мазепа зізнався, що мати мала на нього великий вплив. Це вона послала його на навчання до Києво-Могилянської колегії, де викладали православні професори, які одержали освіту в європейських університетах. Саме матері він завдячує вірністю та відданістю  православній Церкві та своєму народові.

Жінки-матері стояли на висоті розуміння інтересів України. Це й проста козачка з-під Козельця на Чернігівщині — Розумиха — мати останнього українського гетьмана Кирила Розумовського, яка, потрапивши до імператорського двору, зуміла триматися гідно й тактовно. Це і дружина славетного кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка.

А також українки завжди прагнули до освіти, бо вона  дарує людині внутрішню незалежність. Чи не тому до української жінки в різні часи історії ставилися з повагою? Розуміючи це, українські жінки-козачки сприяли поширенню освіти серед своїх дітей та жертвували матеріальними благами заради розвитку освіченості українського народу.

Приклад тому — Гальшка (Лизавета) Гулевичівна, яка, одержавши в спадок землю на Подолі, без вагань віддала її під забудову Київської братської школи, що підтверджує акт від 15 жовтня 1615 р.  Згодом, після злиття лаврської школи з братською, було засновано Києво-Могилянський колегіум, який за часів Мазепи набув статусу вищого навчального закладу — Києво-Могилянської академії.

Олена Горностаєва з родини князів Чорторийських — фундаторка Пересопницького монастиря, де зберігалося Євангеліє, написане живою українською мовою, на якому присягають президенти незалежної України. Там  було засновано й шпиталь для бідних і недужих та школу для дітей.
 
Раїна Могилянка, сестра митрополита Петра Могили, дружина Михайла  Вишневецького,  будучи чужинкою за походженням  і проживши  коротке життя (30 років), увійшла в історію. Вона заснувала в Україні багато монастирів, зокрема Густинський, Ладанський, Лубенський-Мгарський, Скит Манявський у Галичині.  Саме монастирі й братські школи стали осередками української культури та національного відродження.
 
Постать української жінки  багатогранна. Наведені факти свідчать, що в боротьбі за соціальне й національне визволення народу жінка була вірним і надійним другом та спільником чоловіка. 

Comments:

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...