Роксолана

«Ой кувала зозуленька, тепер не чувати: Ой де я ся не родилась, мушу привикати...»

(Українська народна пісня)

     Мабуть не має в Україні такої людини, яка б не чула про Роксолану. Вона відома нам під іменем Насті Лісовської, а в Туреччині під іменем Хуррем Султан, Хасекі.

  Життя Роксолани до сьогодні ще велика таємниця боротьби і любові. Чужинка, рабиня, вона хотіла бути щасливою і боролося за себе, як могла.

   Незважаючи на те, що це була одна особа, її образ по – різному трактується в історії та літературі. Для українців життя Насті – приклад героїзму, приклад сильної жінки, яка змогла підкорити султана та правити великою імперією. Для інших воно відьма, чаклунка, лицемірка та вбивця.

  Але чи було її життя таким, як розповідають книги та серіали? Що вигадка, а що правда? Спробуємо розібратися.

Чи була Анастасія українкою? Однозначно так. Встановити точно дату народження Анастасії Лісовської практично неможливо через те, що метричні книги того часу не збереглися. Традиційно вважається, що дівчина походила з родини українського священика.

Турецькі літописи майже нічого не кажуть про український період життя Роксолани. А сучасні турецькі дослідники користуються хроніками тодішніх європейських послів. Містить відомості про Роксолану авторитетна праця "Історія Османської імперії" австрійського історика Дж. В. Гаммера.

 

  Відомий факт: тодішні європейці називали "роксоланами" геть усю людність української території. "Русь", тобто Україна, на латині звалася Rохоlаnіа, кожен русин-українець Rохоlаnіus, кожна русинка-українка – Rохоlаnа.

Про те, що Роксолана – попівна з Рогатина, дізнаємося з джерел письменника польського графа Станіслава Ржевутського, якого потім спопуляризував австрійський історик Гаммер, а згодом і українські вчені. Найточніше розповідав про батьківщину Роксолани Гаммер. Він засвідчив, що рідним містом майбутньої султанші був Рогатин в Галичині, на березі річки Ліпи. Напевно, саме тому українські автори, що писали про Роксолану, твердили, що Рогатин – місто дитинства і юності Роксолани.

Вірогідно, що Анастасія Лісовська потрапила у полон саме у 1516 році, тобто їй було приблизно 15 – 18 років.  Як вона потрапила у Стамбул? Ані турецькі, ані українські чи європейські історики не відповідають на це питання. Проте панує думка, що її полонили під час татарського набігу. Потім її продали в Істамбул, через Крим. Цікаво, що про торгівлю людьми турецькі документи того періоду мовчать. Сучасні історики доводять, що ця торгівля відбувалася нелегально. Саме тому документально дослідити час і обставини, за яких українська бранка потрапила до Стамбула, неможливо.

     Михайло Литвин, письменник-самовидець, сучасник Сулеймана Пишного, у своїх записках, скомпонованих між 1548-1551 роками, зазначав, що торгівля бранцями з слов'янських земель була основним заняттям татар-набіжчиків. Територія України  часто ставала місцем грабунку. Вщент випалювалися села, містечка, а людей пішки "між чорні мажи" гнали до Криму, до Кафи та Гезлева (сучасні Феодосія та Євпаторія), де були розташовані найбільші невільничі ринки.

Найлагідніша була доля для вродливих бранок з України. Михайло Литвин, описуючи звичаї та норови кримських татар, в своїх записках зазначав: "Жінок, що мають задовольняти чоловічу жагу, продавці тримають інакше. Їх спочатку відгодовують, зодягають в шовк, білять і рум'янять. Гарні дівчата нашої крові купуються інколи на вагу золота".

Не залишає сумнівів лише той факт, що її вивезли з батьківщини до одруження, бо лише незаймана дівчина мала право народити спадкоємця династії Османів.

Образ Роксолани в сучасній Україні – легендарий. В уяві українців сформований тип надзвичайно розумної, хитрої, гарної та сильної жінки, яка завжди відчуває свою правоту.

   Вона настільки сильна, що може керувати великою державою під час влади наймогутнішого падишаха. А що кажуть історики, або тодішні посли, які служили у столиці могутньої імперії?

Турецькі історики про її моральний та фізичний тип детально не розповіли. Браґадіно, описуючи її зовнішність, наголошував, що вона була не красуня, але молода і витончена.

   Інші джерела свідчать, що краса її була більше душевною, ніж зовнішньою. Напевно, саме ця її особливість зіграла важливу роль у виборі падишаха Сулеймана між першою дружиною і Хуррем.

   Як доповіли турецькі історики, падишах бачив негарну поведінку першої дружини під час сварки і через те примусив її жити окремо від себе, а потім одружився з Хуррем. Після того між ними все життя зберігалося спражнє кохання і щире розуміння.

   Чоловіка Роксолани в Європі називали Великим, або Пишним. Натомість турки прозвали його Сулейман-ель-Кануні («Законодавець»), Роки його панування називають апогеєм турецької могутності. Він був неординарною особистістю: любив поезію і сам писав під псевдонімом Мухиббі, першим із султанів почав виплачувати стипендію із державної казни поетам, акторам, ученим.

  Високоосвіченою жінкою була і Роксолана: знала п'ять мов, також захоплювалася поезією (особливо арабською), сама писала вірші. Не дивно, що вони покохали один одного.
Весілля Сулеймана і Роксолани відзначалася в 1530 році. В історії османів це був небачений випадок - султан офіційно одружився на жінці з гарему. Роксолана стала для нього втіленням усього, що він любив в жінках: вона цінувала мистецтво і розбиралася в політиці, була поліглотом і прекрасною танцівницею, вміла любити і приймати любов.

Ось що писав британський дипломат про весілля Сулеймана зі своєю наложницею Хуррем: «На цьому тижні в Стамбулі сталася небачена досі подія: султан Сулейман оголосив султаншею свою українську наложницю Роксолану, через що в Стамбулі відбулося велике святкування.

 Не можна передати словами пишність весільної церемонії, що відбулася у палаці. Було влаштовано загальне свято. Вночі ж всі вулиці були ілюміновані. Всюди були влаштовані звеселяння, грали музиканти. Будинки були оздоблені. Народ перебував у захваті. На головній площі була споруджена велика трибуна, перед якою відбулося змагання. На свято прийшли Роксолана та інші наложниці.

Брали участь у змаганнях мусульманські і християнські лицарі. Потім відбулося представлення канатоходців, фокусників, диких звірів. З приводу весілля в Стамбулі ходили різні чутки. Однaк, ніхто не знав в точності того, що сталося ».

   Одружитися з падишахом для невільниці з гарему було надзвичайно складно. Місце одної з чотирьох законних дружин падишаха Великої османської імперії було недосяжною мрією багатьох турецьких дівчат з найшановніших родин.

  Бо навіть правителі з королівських династій пропонували своїх доньок у наречені султанові, щоб заручитися підтримкою, або захистити себе у стосунках з найвпливовішою державою, що мала потужну мобільну армію.

  Гарем султана постійно поповнювався новими одалісками зі всіх кутків світу. Найвищою нагородою для них було привернути увагу свого володаря, що рятувало від безвиході довічного ув'язнення в садах палацу Топкапи.

 В умовах жорсткої конкуренції, постійних інтриг, Роксолана спромоглася не тільки завоювати любов Сулеймана Пишного, але й стати другою законною дружиною. Якщо Сулейман, один з найпринциповіших, самовпевнених падишахів, вибрав її, то це означає, що він побачив у ній якості, храктерні для подруги володаря половини світу.

   Венеціанський посол Бернардо Наваджеро у 1553 році зазначав, що "свою жінку Роксолану кохав Сулейман Пишний якнайщиріш та й охоче радивсь із нею про державні справи і, мабуть, надавав її розумним словам більше віри і уваги, ніж словам досвідчених державних мужів".

Між тим, Роксолана поважала звичаї народу, долю якого приречена була розділити, щиро вшановувала свого чоловіка. Щоб забезпечити своїм дітям право спадку, вона приймає іслам і мусить змиритися із другорядною роллю жінки, навіть доленосної в мусульманському суспільстві. Саме тому вона вдовольняється тим, що стає радником та ідеологічним надхненником свого чоловіка-падишаха .

  Листи від Хуррем до свого чоловіка, які зараз знаходяться в архіві палацу Топкари, свідчать про те, що вона мала тісні, щирі і люб'язні стосунки з падишахом. Вона писала йому про себе, про політичну ситуацію в Стамбулі, про своїх дітей.

Пам'ять про неї у Туреччині та в рідній країні

   Анастасія Лісовська (Роксолана) залишила на згадку про себе низку пам'яток на території Османської держави, а також в арабських країнах та Єрусалимі. Вони свідчать про те, що вона була досить активним діячем який реалізовував свій потенціал у благочинних акціях.

  Дослідження документів "мюгімме"  в архівах Істамбулу показало, що вона наказала заснувати систему регулярних надходжень грошей для догляду святинь Єрусалиму. Саме завдяки цьому надійшли гроші на побудову водопроводу, що постачав до Мекки питну воду. Крім того, вона на власні гроші побудувала мечеть. Роксолана сприяла благоустрою Стамбула, будівництву божевільні, лікарні, притулку для бездомних на місці Авретбазару, невільничого ринку, на якому свого часу її було продано.

Чи була Роксолана вбивцею і відьмою?

      Як дружина Сулеймана І Пишного Роксолана мала великий вплив на чоловіка й османську політику. Одна з найосвіченіших жінок свого часу, вона приймала іноземних послів, відповідала на послання іноземних правителів, впливових вельмож і художників.

  У XVI столітті флорентійці навіть помістили парадний портрет Хуррем, для якого вона позувала венеціанському художникові, у своїй картинній галереї. Серед зображень бородатих султанів у тюрбанах то був єдиний жіночий портрет. Утім турки поміж собою українку називали відьмою.

   Світ, у якому опиняється Роксолана, це світ де все продається та купується, де панує жорстокість та підступ. «Майже всі вважали своє становище занадто низьким для себе, тому, мов отруйне зілля, розросталися доноси, інтриги, бо кожен хотів зіпхнути того, хто вище, і посісти його місце». Щоб вижити треба було стати таким «як ці людолови, розбишаки, звірі, хижаки» і «боротися, битися, штовхатися, гризтися, кусатися». (П.Загребельний "Роксолана")

Хуррем Султан часто звинувачують в інтригах та помстах, але вона сама неодноразово була у кігтях смерті, про яку мріяли її вороги. Часто можна зустріти версію, що саме з вини Хасекі Султан були задушені інші наслідники престолу. Але традиція вбивати суперників за можливість стати правителем дуже древня в історії Туреччини, і не Роксолана таке вигадала. Часто брат йшов на брата, батько на сина, аби стати головним володарем Османської імперії. 

 Колишня бранка мусила звикати до звичаїв нової країни, тому її характер набуває відповідних властивостей – жорстокості та нещадності до своїх суперників.

Екранізація. Міфи.
Кохання Роксолани до Левка – це міф турецьких режисерів. Зустріч Роксолани з матір'ю в Стамбулі – це міф українського письменника Осипа Назарука, за книгою якого, власне, був створений український серіал «Роксолана».

 У цьому творі, як і в решті книг українських письменників, підкреслено незвичайну вроду, привабливість і чарівність Насті Лісовської. Роксолана в означенні О.Назарука - «український Одисей в жіночій сукні», жінка, яка, «мов світла комета», - радикально змінила життя великої держави, бо, «ставши своєю красою жінкою султана, виключно своїм блискучим умом і волею стала вона необмеженою панею двора і великої держави».

Зовсім інакше розповідають про Роксалану турецькі сценаристи, які створювали образ султани на основі історичних джерел. Ідея відзняти серіал про Османську імперію виникла у 2008 році в турецької письменниці Мераль Окай, яка померла невдовзі після завершення зйомок.

Продюсери забезпечили для серіалу практично необмежене фінансування. (Бюджет перших двох сезонів — 4 млн. турецьких лір). Творці «Величного століття» переконують, що вони відтворюють на екрані справжню історію. Упродовж року з істориками–консультантами вони працювали у щоденному режимі. Хоча, коли вийшли перші серії фільму, прем'єр–міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що творці серіалу «намагаються показати історію Туреччини у негативному світлі». Йшлося про надмір розбещеності й розпусти у фільмі про правителя Османської імперії.

 Актора, який виконує головну роль у серіалі «Величне століття», визначили ще до того, як написали сценарій. Султана Сулеймана І зіграв відомий в Туреччині актор театру і кіно Халіт Ергенч. В одному з інтерв'ю він сказав: «До цього проекту Сулейман був для всіх нас лише історичним персонажем, а тепер він став ще і звичайною людиною, зі своїми пристрастями та слабкостями».

  Виконавиця ролі Роксолани у турецькому серіалі — нині 29–річна Мерієм Узерлі, яка народилася у Німеччині. Її батько родом із Стамбула, мама — німкеня. У серіал «Величне століття» молода акторка потрапила, можна вважати, випадково. Коли до цього вона пробувала знайти роботу в Туреччині, куди щороку приїздила до рідні тижнів на два, їй відповідали: «Ти зовсім не схожа на турчанку, і мови не знаєш».

   Виконавицю ролі Роксолани–Хуррем шукали у Туреччині і по всій Європі сім місяців. Розглядали кандидатури з Болгарії, Угорщини, Македонії. Грати іновірку, яка згодом практично стала управляти Османською імперією, за задумом, мала дівчина, невідома широкому загалу. 

  За словами Мерієм Узерлі, про неї авторам фільму розповіла подружка. Потім молодій акторці зателефонували і запросили на кастинг, який вона успішно пройшла. Мерієм спочатку налякала перспектива осісти надовго на зйомках у Туреччині. Але вона залишилася — і стала відомою завдяки Роксолані–Хуррем.

   Взагалі, у Європі, в Лондоні, перший літературний твір про часи правління в Османській імперії султана Сулеймана І Пишного з'явився ще у 1599 році. Від початку цей історичний персонаж для митців був цікавим і любовною історією: взаємин з бранкою з України, котра стала четвертою дружиною султана, яку європейці називали Роксоланою. Якби там не було, образ Роксолани ще не раз притягуватиме нових дослідників та сценаристів, бо досі залишається містичним, дивним та неймовірним за силою духу цієї жінки - українки Насті Лісовської.

Comments:

Схожі дописи

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...