донорство  За останні 15 років донорство в Україні пережило значний спад, кількість донорів зменшилася більш ніж в два рази.

  Основні причини цього – низький рівень життя населення, погіршення соціально-демографічної ситуації, високий рівень інфекційної  захворюваності донороспроможного населення. 

 Як правило, з проблемою нестачі крові  чи її компонентів громадяни зіштовхуються у разі виникнення складних хвороб чи нещасних випадків. За статистикою  90%  українських донорів – родичі тих, хто потребує невідкладної допомоги.  

  Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує аби  на кожного мешканця країни було заготовлено 12–15 мл донорської крові на рік. На сьогодні цей показник по Україні  становить  близько 9  мл крові. Для порівняння також зауважимо -  якщо в країнах Європейського Союзу на тисячу осіб припадає 39 донорів, то  в Україні - 7,9 (2016 рік).  Цікаво, що донорство в  багатьох країнах ЄС виключно добровільна справа  і ніяких відшкодувань за здану кров людина не отримує. 

Чому ж так склалося, що система  донорства в Україні не відповідає світовим стандартам та перебуває у кризовому стані, - розповіли житомирянам керівники проекту «Кров новин – новини крові» Юлія Новобранець (Асоціація молодих донорів України), Леся Ярошенко (Український  форум  благодійників), Олександр Чекмишев (Комітет "Рівність можливостей", Асоціація "Спільний простір")  та представники Житомирського центру  крові.

 

 Проблема донорства частково пов’язана з упередженнями та стереотипами на рахунок того, що здавати кров шкідливо та небезпечно. Як відомо, максимальна допустима доза заготовленої крові складає 450 мл., без урахування крові, узятої для аналізів. Лікарі запевняють – періодична здача крові позитивно впливає на здоров’я людини, адже кров постійно оновлюється, а відтак і організм оздоровлюється, що допомагає уникнути багатьох хвороб, зокрема, серцево – судинних. Інфікування донора під час кровоздачі неможливе: всі інструменти, голки і системи переливання, що використовуються при взятті крові, одноразові. Відразу після використання вони знищуються. 

  Щоправда, через застаріле матеріально – технічне обладнання центрів крові та відділень трансфузіології, не завжди влається достовірно визначити наявність у донорів  маркерів  небезпечних захворювань. Тому при процедурі переливання крові  існує незначний ризик заразитися СНІДом, гепатитами, цитомегаловірусом чи сифілісом.  На сьогоднішній день  в Україні лише Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» обстежує всіх донорів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), що дозволяє з 100% точністю виявити  у крові донора маркери небезпечних хвороб. За цей час не зафіксовано жодного інфікування пацієнтів цієї лікарні вірусними гепатитами чи іншими хворобами, на відміну від регіональних  лікувальних закладів.

  Обласні центри крові користуються переважно методом імуноферментного аналізу (ІФА), який дає лише 90% точності  даних щодо інфекційної безпеки крові.  Змінити методи обстеження донорської крові  на більш сучасні поки що неможливо через незадовільне фінансування центрів крові. 

     Експерти заходу також акцентували увагу на недоліках правового регулювання донорства в сучасній Україні.   Так, нормативна база поєднує розрізнені й застарілі закони і накази, більшість з яких не відповідає європейським та міжнародним стандартам. Джерела фінансування також роздроблені й підпорядковані керівництву як регіонального, так і загальнонаціонального рівня, що створює перешкоди під час передачі та перерозподілу матеріальних запасів та готових компонентів крові між різними центрами крові, як в межах однієї області, так і між областями.

У результаті окремі центри крові вимушені утилізувати донорську кров та її компоненти, у той час як інші — не мають необхідної кількості даних компонентів. Варто зауважити, що утилізація донорської крові доволі вартісна процедура – 1000 грн за 1 л. Окреслені недоліки вкрай негативно відбиваються на організації та  функціонуванні сфери донорства. 

Олександр Чекмишев     На думку, медіа експерта Олександра Чекмишева, зменшення кількості донорів пов’язане з такою проблемою як практичне припинення пропаганди донорства в засобах масової інформації.

   За результатами моніторингу  українських ЗМІ щодо змісту матеріалів про донорство, можна стверджувати, що в суспільтсві  фактично відбувається антипропаганда  донорства  шляхом розповсюдження спотвореної інформації  про ризик здачі та переливання крові.

   Для підтвердження  цих  фактів Олександр Чекмишев продемонстрував  відеоматеріали, що спонукають глядачів  радше уникати здачі крові, ніж ставати донором.  Через неналежне  висвітлення проблеми донорства  в інформаційному просторі,  у громадян формується думка про  цілковиту шкідливість та небезпеку кровоздачі, що не відповідає дійсності. 

  Варто зауважити, що нині готується новий законопроект про донорство, що передбачає реформування центрів крові, наближення до стандартів ЄС, тому громадськість та депутати Верховної Ради мають проявити велику пильність до  питання донорства, адже ніхто з нас не застрахований від нещасних випадків чи хвороб, які потребують переливання крові. Тож пам'ятайте, що дарувати кров означає дарувати життя.

 Фото зустрічі - Максим Гладунець

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua