Донбас - сильне чи слабке місце України

Донбас -фотоУ 2006 році в Луганську відбулася Всеукраїнська конференція «Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє».

   Науковці вже тоді застерігали про небезпеку федералізму, сепаратизму на Донбасі. Їх висновки були невтішні, але прогнозовані: якщо влада не зверне увагу на регіональну полярність Сходу – Заходу, що полягає в разючих протиріччях між  моделями майбутнього розвитку країни, це неминуче призведе до гострої політичної кризи.

 У свідомості народу України Донбас сприймається суперечливо. З одного боку, це потужний промисловий край, край із значним науковим і культурним потенціалом. З іншого боку, Донбас розцінюється багатьма  як спадкоємець цілком освоєного, але певною мірою дикого й небезпечного простору, що стало однією з причин, які поставили країну перед загрозою внутрішнього розколу.

  Небезпека внутрішнього розколу країни актуалізувалася, зокрема, під час гострої політичної боротьби на президентських виборах 2004 року.

 Історик Я. Верменич з тих подій зробив такий висновок: „Події  „Помаранчевої революції” уже вкотре підтвердили, що регіональна поляризація в Україні досягла потенційно небезпечного рівня. Регіональні еліти орієнтуються на різні моделі національного будівництва, мають відмінні зовнішні орієнтації. Регіональна біполярність виявляється і в різних оцінках минулого, ціннісних пріоритетах. Найгірше те, що ця біполярність часто відіграє роль розмінної монети в політичних іграх і від того має тенденцію до посилення”.

  Регіональна полярність для України особливо проявляється в складні періоди історії та в періоди політичних криз.

 у шахті Донбасу

Історія Донбасу бере свій початок з другої половини XVII століття - це період заселення величезних територій Середнього Подінців’я. Своєрідність цього заселення полягала в тому, що складалось воно з двох колонізаційних потоків - українського і російського.

 Заселення відбувалось під пильним контролем уряду російської держави, воно мало кілька етапів, різних за характером. У першому випадку переселялось переважно вільне населення, у другому - примусове переселення „служилих по прибору”.

У 70-і - 80-і роки XVII століття відбувається третя хвиля колонізації краю — козацтвом. Вона не була однорідною і складалася з кількох потоків: донські козаки, запорозькі козаки, „окозачена людність” .

Історик А. Клаус писав, що „найголовнішу частину російських колонізаторів здавна, і особливо протягом минулого століття, складали натовпи втікачів, які шукали простору, розгулу й свободи. На Яїк, Пониззя Поволжя і Дон, в Малоросію й нинішню Новоросію (території сучасної східної України) приходили дворяни, які уникали царської служби, попи, монахи й сектатори, гнані Москвою, селяни, яким кріпацька кабала ставала не під силу. Весь цей набрід або зливався з вільним козацтвом, або зливався окремими слободами й хуторами...

А услід Москва, крок за кроком розширюючи свої рубежі, знову захоплювала в переділку своїх утікачів і нещадно гнула їх, як і раніше, під своє залізне ярмо”.

 У XVIII столітті Донеччина як окраїна Росії стає місцем взаємодії різних міграційних потоків; починає формуватися багатонаціональний склад населення території, основою якого стали росіяни й українці. Політичний вплив Росії в цей період на території сучасного Донбасу був визначальним. Росія також всіляко підтримувала тих українських переселенців, що належали до найбільш лояльних груп населення.

Найзначніший період у розвитку й формуванні сучасного Донбасу - це відкриття 1721 року в районі балки Скелевате (Луганська область) кам’яного вугілля. Це стало потужним імпульсом швидкого промислового зростання Донецького краю і формування на цій території гірничо- металургійного комплексу. Відтак край став одним з найважливіших стратегічних регіонів Російської імперії.

робота у шахті 

Історія Донбасу в 1930-і роки ознаменувалися масштабною індустріалізацією. В Донбас з усіх куточків Радянського Союзу з’їжджалась робоча сила (у роки голодомору сотні біженців зі східноукраїнських сіл поповнювали ряди робітничого класу), регіон виконував надзавдання в справі будівництва комунізму. Культ індустріалізації посилився пропагандою „шахтарської і робітничої слави” - ціннісної основи Донбасу.

Донбас займав виключне місце в оперативних планах Гітлера. Він вважав, що від того, кому буде належати ця територія, залежатимуть результати війни. Навесні 1943 р. німці робили все можливе, щоб утримати Донбас. Гітлерівцям довелося піти навіть на те, щоб перекинути до Донбасу великі військові з’єднання з-під Харкова.

27 серпня — 3 вересня 1943 р. у вирішальний наступ перейшли всі війська Південного фронту. За останні дні серпня війська Південного фронту знищили 35 тисяч гітлерівців і багато тисяч були захоплені в полон. Вони остаточно поховали плани Гітлера зробити Донбас складовою частиною Третього рейху і почали звільнення всього півдня та сходу  України. 

  Після війни процес переселення на Донбасі не припинився, він тривав аж до середини 1960 років. Схід України - один з найбільших промислових регіонів України. Частка працездатного населення є високою, рівень освіти також. Національний склад відзначається надзвичайною строкатістю при абсолютному домінуванні слов'янської групи. 

Схід України в цілому й Донбас зокрема стали зоною контакту цивілізацій і культур, що обумовило такі риси регіональної спільноти, як терпимість, адаптивність, сприйнятливість до інших культур (тільки в Луганську живуть представники близько 40 національних меншин).

 В сучасній Україні Донбас відіграє роль одного з ключових політичних плацдармів.
 
 історія Донбасу
 
Політичні сили різної орієнтації ведуть за нього боротьбу, яка часто зводиться до прямого протистояння цих сил. Cьогодні явно розвинулась опозиція „регіон - центр” і, відповідно, боротьба за контроль над основними місцевими ресурсами, а також суперництво між територіями всередині регіону за право домінувати в ньому.

 Чому  Схід України ( Донбас)  так важливий?

Геополітичний статус Сходу в Україні визначається:

  •  розташуванням на перетині комунікацій і виходом до Азовського моря й російських територій;
  •  величиною території й природними багатствами;
  •  розвинутими промисловістю й аграрним комплексом;
  • демографічним потенціалом, який становить значну частину населення України, причому показник щільності населення в регіоні один з найвищих у країні;
  •  роллю „стратегічного буфера”, який відділяє іншу Україну й усю Європу від районів політичної нестабільності й етнічних конфліктів Росії.

Якщо оцінювати політичну культуру Сходу України за шкалою „спадковість - новаторство”, то слід визнати, що тут домінуючими елементами є традиціоналізм і державницькі орієнтації.

 Традиціоналізм проявляється в общинності світогляду „донбасівців”. Опитування засвідчило, що від старих традицій у населення залишилось своє трактування свободи. Це можливість бути самому собі господарем - 75 % опитаних луганців. Прихильність до ліберальної ідеї особистої свободи за умови прийняття на себе персональної відповідальності висловили лише 18 % опитаних.

Традиціоналізм по суті, є настановленням на сильного лідера. У політичній свідомості населення Сходу України сильною є партійна орієнтація.

Політична культура Сходу України доволі суперечлива. Населення регіону в цілому поділене на дві групи: перша бере активну участь у політичному житті, а друга частина, доволі велика, демонструє „функціональну політичну неграмотність”. Опитування показало, що до «пасивних спостерігачів» політичного життя зарахували себе 43% опитуваних, до активних – 28%.

Рівень активності виборців регіону традиційно високий. А ось рівень довіри до політичних інститутів досить низький. Більшість населення вважає голосування на виборах  єдиним способом вираження свого ставлення до політиків.

Політична культура Донбасу сформувалась під впливом комплексу специфічних чинників, пройшла тривалий і складний шлях еволюції. На кожному етапі цього шляху виникали протиріччя між регіоналізмом і державністю. Ці протиріччя розв’язувались по-різному, але іноді справа доходила до сепаратизму. Сучасний регіоналізм не потребує феодальної розрізненості. Мета ефективної регіональної політики –досягнення історичного компромісу і об’єднання спільним суспільним проектом.

Донбас – не „червоний”, не „біло-блакитний” і не „помаранчевий”. Він багатобарвний. І його барви створюють надзвичайно багатий орнамент.

Текст (скороч.): Олена Проскуріна. Політико – культурний вимір Донбаського регіону. Фото: Наташа Павловская, Александр Кузнецов ( http://www.photographer.ru)

Comments:

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...