Еротика в житті українців

      Українці мають свою унікальну еротичну культуру, яка досі залишається малодослідженою.

    Еротиці у фольклорі значну увагу присвятили такі визначні знавці його, як Т. Шевченко, І. Франко, М. Максимович, Х. Вовк, З. Доленга-Ходаковський, П. Чубинський, Б. Грінченко, В. Гнатюк та ін.

  Головними осередками інтимного спілкування та підбору подружніх пар в Україні були вечорниці, які організовувалися молодіжними громадами.

   В парубочих громадах юнаки одержували необхідні знання зі статевого життя, а також проходили ритуальне навчання еротичному спілкуванню з дівчатами.

   Одначе в любощах своїх парубки й дівчата не губили честі – берегли свою незайманість до вінця. Парубоча цнота в українців цінувалася нарівні з дівочою. 

Чесність дівчини оспівувалася такими поширеними виразами:

Темного лугу калина,
Доброго батька дитина,
Сім літ по ночах ходила,
Цноту з собою носила;
Купували купці – не продала,
Прохали хлопці – вона не дала;
Шовком ніженьки зв'язала,
Для свого Івася держала.

   Зате, коли дівчина не зберегла цнотливості, під насмішки підпадають не тільки вона, а й батьки, вся родина ("вона така добра, як дірява торба", "хоть їдь матінко, хоть не їдь, бо вже донечці роздер ведмідь", "в огороді грушка уже потрушена, наша Мар'юха уже поворушена").

  Ініціаторами усіляких розваг з еротичним підтекстом (ігри, жарти, загадки, оповідки тощо) були переважно хлопці.

  На вечорницях молодь, окрім суто емоційного, здобувала також і перший досвід безпосереднього тілесного контакту із протилежною статтю (йдеться насамперед про такі пестощі, як поцілунки, обійми, доторки до інтимних місць).

  Такі дії вважались природними та допустимими, і не лише тоді, коли закохана пара залишалась наодинці. Парубки вважали нормою те, що "хлопцеві ніяка дівчина не може одказати, щоб не поцілуватися".

   У змісті українських сороміцьких пісень, які, як правило, виконувалися лише у певних частинах весілля, а також на вечорницях та досвітках, прослідковується природа невгамовного сексуального бажання. В них поєднуються насолода і страх, підступність і щирість, обов'язок і спонтанність поведінки, ніяковість і досвідченість, весела розкутість і цнотливість:

Захотіла калача з медком, з медком,
Я ж була да під парубком;
Я ж думала: Умру, умру,
А я ж цеє давно люблю!

У ментальності українців, судячи зі змісту еротичного фольклору, сексуальна функція представлена як рівноцінна у сексуальній активності жінки і чоловіка. Тому в українських еротичних піснях ініціатива у зляганні, активність у сексуальних стосунках часто йде від жінки, що нетипово для інших етнічних культур:

Коли б мені або так, або сяк,
Коли б мені запорозький козак,
Коли б, коли б коло мене полежав,
Коли б, коли б за поциньку подержав.
Молодиці били піцирину,
Бо то надоїло,
А дівчата боронили,
Бо то добре діло.
Ой коби ти добрий хлопець,
Ти би скочив у городець,
Ти б косив, я би жала,
Ти б просив, я би дала.

Конфлікти на сексуальному грунті змальовані у контексті людських емоцій, з почуттям гумору.

Як я була молодійка, то кохання знала,
А тепер я зістарилась, та й позабувала.
Ой сип сировець, та криши петрушку,
Підем мила у комору, поласуєш, душко.
Ой там на горі, там глибока ямка,
А дід бабу торка ззаду, ще й губами плямка.

     Чоловічі геніталії та пов'язані з ними дії стають головним сороміцьким об'єктом народнопоетичного відображення у чисельних еротичних оповідках, піснях, прислів'ях та приказках. Так, для позначення чоловічого "сороміцького органу" досить поширені пестливі назви "коник", "пташок", "табачка"; й не позбавлені гумору "жила", "кілочок", "шишка", "червоний буряк", "свекор"; й перші-ліпші із знарядь столярного ремесла – "свердло", 'долото" або рослинного світу – "качан", "стебло".

Викотили, викотили,
Та медову бочку,
Видурили, видурили
В пана свата дочку.
Та поклали її, милу,
На постелю білу...

Ой ми ж її не дурили,
Сама захотіла
Червоного буряка
До білого тіла...

    Звичайно, у так званому сороміцькому фольклорі не обходиться без називання речей своїми іменами, без надто солоних і крутих виразів.

  Деякі мовознавці вважають, що слово "хуй" є питомо українським та має спільнослов'янське походження. Запозиченим же з російської мови було лише його використання у якості повсякденної лайки, також у якості бранних слів – для образи супротивників.

  Етимологія цього сліва є прозорою для мовознавців та має не тільки спільнослов'янське, але й індоєвропейське походження. Ось приклади з інших слов'янських мов: болгарська - хуй, польска - chuj, ал-банська – hu.

    Із індоєвропейських неслов'янських мов зберігся у сучасній литовській як skuj "хвоя", у ірландській як sc "глід"; далі сходить до прабалтослав'янської skaujas "колючка", далі до індоєвропейської skhuj "колючка". Давні синоніми в українській мові: пуцька, патик, кілок, прутень.

Ішла баба з торгу, де купила прутнів торбу:
– Оце, дівки, ваше діло – запихайте прутні в тіло!

( На фото - дівчина з трав'яним опудалом Ярили)

Коли прутень "доростав" до штанів?

   Про розміри та потужність чоловічого статевого органу українці піклувалися відразу після народження хлопчика. Адже в українській традиційній культурі надавалося особливого сексуального значення тілесним обрядам, що здійснювалися в перші хвилини життя дитини.

   Передусім це стосується дій з пуповиною. Пуповину обрізували на предметі, що символізує чоловічу (якщо народився хлопчик) або жіночу (якщо дівчинка) сфери діяльності.
Більш того, пуповину відрізали на певній відстані від тіла для того, щоб не було відхилень у сексуальній сфері. На Україні була прийнята відстань "у три пальці".

   Мотивувалося це тим, "щоб хлопець не мав занадто малого прутня, а дівчинка, щоб не була занадто пристрастна". А ще, щоб майбутній чоловік мав велику сексуальну силу, хлопчику у колиску під голову клали зуба від борони.

   У сороміцьких піснях ерогенні зони тіла, статеві органи та сексуальні бажання представлені алегорично.

 Застосовані порівняння мають відтінок гумору, аби підкреслити прийняття тілесності як такої, що приносить радість, задоволення, втіху.

Любка моя солоденька, любка моя повна,
Гарбузові цицьки маєш, смерекові стегна.

І батько велів, і мати казала,
Сама захотіла червоного буряка до білого тіла.
І ти дівка, і я дівка, чом у тебе більша дірка?
Мене хлопці сподобали, більшу дірку продовбали.

    Проста селянська міць та лукавинка щодо ставлення до сексуальної поведінки, розуміння непереборної сили сексуального бажання покладені в основу жартівливих співанок, коломийок та частівок.

Попід людські обороги, баранячі роги,
Дівки хлопців научили лізти межи ноги.
У моєї миленької груденята теплі,
Через теті груденята буде душа в пеклі.

Ой на горі пшениченька, жовтоє колосся,
Люблять хлопці потягати поцку за волосся.
Ой їхав козак да й з України,
Надибав дівчину з чорними очима.

Бог помагай, дівчино, та як же ся маєш,
Дай же ми заграти, бо бандурку маєш.
А в мене бандурка вельми красная,
Чорная, як жук, жук, та й волосяная.

Дай же ми, дівчино, на бандурку грати,
Маю я слушний палец перебирати.
Дівчина ему та й позволила,
Бандурку дала, очі закрила...

Як бачимо, традиційне уявлення про якусь особливу "цнотливість" українців (принаймні селян) не витримує перевірки фактами. Але інтимні стосунки українців мали певний регламент та традиції. Тому не можна говорити про розпусту як звичайне явище.

  Взагалі варто розрізняти поняття"еротика" і "секс". Загалом, під терміном "cекс" ми розуміємо як категорію близьких людських відносин, що спрямована на задоволення статевого потягу (у вузькому сенсі коїтус). Еротика у широкому розумінні – сукупність усього, що пов'язано зі статевою любов'ю, її розвитком і проявами у спілкуванні, моді, мистецтві тощо.

Філософ Миколи Бердяєва вказував на те, що належить розрізняти "Ерос і секс, любов-ерос і фізіологічне життя статі. Ці сфери переплітаються, одначе вони відмінні. Життя статі – безлике, родове... В самому сексуальному акті немає нічого індивідуального, особистісного, він єднає людину з усім тваринним світом.

   Сексуальний потяг сам по собі не стверджує особистості, а душить її. Любов особистісна, індивідуальна, спрямована на єдине, неповторне, незамінне обличчя. Статевий же потяг легко погоджується на заміну, і заміна спpавді можлива".

     Інший російський філософ Георгій Гачев твердить, що "секс неможливий на природі: у відкритому просторі, в лоні природи живе Ерос; секс натомість розташовується в приміщенні, у місті, де серед обпаленої землі, будов, асфальтів, машин єдине, що залишилось од живої природи, її лона – це лоно жінки; і до нього припадає виснажений серед вогне-землі міський житель і доїть його, секс, доїть – аби перевірити: чи живий я ще? – у чому засумніваєшся серед денного механізму робіт і автоматизму наукових установок. Тому місто – царство жінки: тут все для неї, тоді як у селі легше жити чоловіку, а жінці важче".

Якби там не було, у нас  не має жодного сумніву, що українці мають свою унікальну еротичну культуру. Вона увібрала в себе багато дохристиянських вірувань, заснована на жагучій пристрасті та коханні. Тому, нам сучасникам  нічого не залишається робити, як скоритися давнім традиціям пращурів, що добре зналися на еротиці та коханні.

Матеріал підготовлений за допомогою роботи "Зачарована етноеротика" Миколи Махлія. Фото - Софія Шевченко.

Comments:

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...