Авторський блог

  • Головна
    Головна This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Мітки
    Мітки Displays a list of tags that has been used in the blog.
  • Блогери
    Блогери Search for your favorite blogger from this site.
  • Архіви
    Архіви Contains a list of blog posts that were created previously.
  • Увійти

Блог

Posted Автор: Створено: в Блог
        Після розпаду Радянського Союзу, в деяких колишніх республіках загострилися міжнаціональні та громадянські конфлікти, що переросли у збройне протистояння. До сьогодні не припиняються та вважаються невирішеними конфлікти між Вірменією та Азербайджаном  за територію Нагорного Карабаху, Молдови та  Придністров’я, конфлікт Грузії  з Осетією та Абхазією, України з невизнаними ДНР та ЛНР, а також конфлікт між Росією та Україною за територію анексованого Криму. Експерти вважають, що за подіями у цих країнах прямо чи опосередковано стоїть Росія. 

Posted Автор: Створено: в Блог

дороги    Мій рідний дядько живе в Росії. В радянські часи його забрали  служити  до армії в маленьке  російське  містечко з великою атомною станцією.

   На той час ми вже пережили Чорнобильську трагедію, тож дядько жартував, що має імунітет до радіації. Відверто кажучи,  його долею не було кому перейматися – батьки на той час померли, а в брата та сестри  (моєї мами) було вже по троє дітей на кожного.  Але ми були раді, що він не потрапив до Афганістану, як багато сільських хлопців, що часто поверталися у цинкових гробах.

Там  в Росії  сталося те, що власне  може статися між будь - якими народами: кохання. Мій дядько -  гарний солдат Олександр з України, розвантажуючи ящики в магазині, познайомився  та закохався в російську  дівчину Наташу, що працювала продавцем.  Вони якось відразу поріднилися та вирішили одружитися.  Мовного та культурного бар’єру не було -  Наташа щойно закінчила з червоним дипломом Львівський кооперативний технікум ( була така практика в Радянському Союзі – відсилати на навчання за тисячі кілометрів).  

Posted Автор: Створено: в Блог
 людина та інформація      Ще півстоліття тому вирішальним фактором у будь –яких війнах чи конфліктах було  військове знищення противника. Але  з появою інформаційних суспільств, таке знищення стало неактуальним та й дуже вартісним.  
 
    Значно  швидше та дешевше можна ліквідувати  суперника  невоєнними методами – здійснити його  політичну ізоляцію  через  потужний інформаційний  тиск на вище керівництво. Це стало можливим завдяки інформації, яка стала  домінуючою силою  в глобальному світі.
 
       В інформаційному суспільстві людина  створює та  споживає  інформацію у  неймовірних  обсягах.  Вченими підраховано, що за останні 30 років було створено більше інформації, ніж за 5.000 років до цього. Тільки  один примірник газети «Нью –Йорк Таймс» містить більше інформації, ніж це було доступно мешканцеві Англії  XVII  сторіччя за все його життя. 
 
Людина натовпу, що існувала у всі віки, як пасивний інструмент історії, стала головним об’єктом полювання на цій війні.  А  її свідомість – головним полем бойових дій. Агресивний  інформаційний терор, що, як правило, відбувається не в реальності,  а в свідомості, спрямований виключно на неї. По суті, робота великих медіа – груп зводиться до того, аби тероризувати людину натовпу  нескінченним потоком  інформації. 
 
   Натиснути кнопку  вимикання дисплею – єдиний радикальний захід, аби  захистити себе від  маніпуляцій ЗМІ. Але людина цього  не робить – вона понад все боїться приректи себе на цілковите випадіння  з інформаційного простору. Сьогодні споживачі інформацій все частіше обирають інтернет- комунікації, онлайн - ЗМІ.  Це пов'язано з тим, що людина більше не хоче бути пасивним користувачем інформації, адже телебачення, радіо чи друковані видання не дають їй змоги посперечатися чи висловити свою точку зору.
 
     Вона обирає комунікації, які дають їй змогу проявляти інтерактивність, створювати власний  інформаційний простір без табу та цензури. Тому інтернет стає тією ланкою, де найлегше вразити людину дезінформуванням та маніпуляціями ЗМІ.
 
 Американський вчений Т. Рона  ще у 1976 році вперше  застосував термін "інформаційна війна" та окреслив її положення.  Після війни з Іраком, де методи інформаційного протистояння показали високу ефективність, вчені взялися досліджувати  стратегії інформаційних війн. Білоруський дослідник   та вчений Володимир Мироненко, що вивчав питання інформаційної агресії,  виділяє три етапи  підготовки   інформаційної війни. 

Posted Автор: Створено: в Блог

Нам, українцям, наразі важко зрозуміти росіян, які у переважній більшості схвалюють дії президента Росії Володимира Путіна щодо України. Нам важко збагнути, як можна підтримувати загарбницькі  військові  дії  на території України.

Те, що сьогодні робить Володимир Путін  нас шокує, бо ми не здатні  на те, щоб прийти на чужу землю та вкрасти її шматок. А от для росіян це не вперше. Першим українську землю намагався привласнити засновник Москви, князь Юрій І Довгорукий ( син Володимира  Мономаха). Він довго не міг заспокоїтися тим, що йому належить лише Ростово-Суздальська земля. Тому після смерті батька Юрій  почав війну з своїми братами за київський престол. 

Тричі завоював  Київ, де й залишився до кінця свого життя. Щоб закріпитись на півдні, він роздавав тут своїм синам удільні князівства. Юрій I Довгорукий не був любленим серед киян; під час пиру у київського боярина Петрила його 15 травня 1157 року отруїли.  За Юрія Долгорукого вперше виявилося суперництво двох народів, між Києвом та Суздальщиною ( Росією) почалася боротьба, яка триває і донині.

Відмінність та неприязнь двох народів, українців та росіян, – давно помічена багатьма  дипломатами та  подорожуючими у різні часи. Можливо, прочитавши спогади іноземців про російських правителів, ми зможемо трішки більше  зрозуміти  їх…  безнадійність.

Цар Іван Грозний

16 століття.

Щоби зрозуміти відмінність відносин у житті та побуті  Московщини кінця XVI ст., не можна не згадати великого твору англійця Джайльса Флетчера, що був у 1588 році послом при московському дворі,  «Про російську державу або спосіб правління росій­ського царя».

Про спосіб правління московською державою Д. Флетчер пише: «Правління в них (московських царів) чисто тиранське, всі кроки царя розраховані на те, щоби були корисні лише для одного царя, а крім того найбільш безоглядним і варварським способом».

У спеціальному розділі під заголовком «Про за­соби збагачення царської скарбниці майном підда­них» автор пише, що цар притримується таких засад: «Не противитися насильству, видиранню і всякого роду хабарам, яких уживають князі, «дяки» (губер­натори на місцях) та інші урядовці над простим на­родом в областях, але дозволяти їм все це до закін­чення їх служби, доки вони цілком не нажеруться.

Posted Автор: Створено: в Блог

Инстинкт свободы

Елена Заславская

1
***
При мыслях о ней впадаю в бешенство.
Твержу, что уеду в Бразилию
К Дону Педро.
Независима?
С некоторой погрешностью.
Суверенна?
Примерно.
И все-таки, задыхаясь от нежности:
«Щє не вмерла…»

***
Со всех переулков и улиц
Прет народ.
А может, и нет революции?
Может быть это флеш-моб?

***
Иногда я спрашивала: «Где мы?
На какой территории?
Оранжевой? Бело-голубой?…»
-Три гетьмана
Пишут историю.
-Нет, мы с тобой!

Posted Автор: Створено: в Блог

Марк  Цукерберг - творець Facebook Генеральному  директору  та засновнику cоціальної мережі Facebook  Марку Цукербергу   є чим гордитися – він  створив продукт, яким користується кожний сьомий на планеті. Станом на вересень 2012 року фейсбук  активно використовували  понад 1 мільярд користувачів.

   14 травня  2014 році Марку Цукербергу  виповниться 30 років.  Для порівняння:  у  29 років Стів  Джобс лише   розпочав роботу над  Macintosh, а Білл Гейтс у 29 років  готував першу  версію Microsoft Windows. 

10 фактів про вундеркінда Марка  Цукерберга:

1 . Марк Цукерберг має порушення колірного зору – дальтонізм. Він погано відрізняє червоні та  зелені кольори,  а от  синій колір бачить найкраще, тому відповідна  кольорова схема  домінує на Facebook.

Photo shared Автор: Створено: в Блог

ДІВА ОБИДА

І Стали над прірвою — хто потойбіч? ─
темні обидва.
Плакала в ніч із коханих облич
Діва Обида.

Хтось упаде — бо немає для двох
місця на світі.
Душу якого заманює Бог
в порвані сіті?

Вже прикипіла до тисячі пліч
траурна бинда...
Кликала пріч із пекельних сторіч
Діва Обида.

Вже перейшли чудеса і хрести,
нетрі і скали.
Люто гнучи задубілі хребти,
що там шукали?
Віщого слова? погибелі? Чи
їдла для бидла?..
Ще озирається, нитку рвучи,
Діва Обида:
може, душа, спопеліла дотла,
не озвіріє...
Чом же ти ймення Обиди взяла,
Діво Маріє?

Автор: Ігор Римарук

Tagged in: Діва Обида

Posted Автор: Створено: в Блог
український козак на Майдані"Якщо хтось іде не в ногу з тобою, не поспішай дорікати йому – можливо, він чує звук іншого маршу". Генрі Торро.
 
Романтична  революційна полуда помітно спадає з очей  навіть найзавзятіших активістів євромайдану.
 
Майже два місяці відсидівши у центрі Києва протестувальники так і не змогли знайти відповіді на головні  запитання: заради чого вони тут стоять  і що далі? Хто їх лідер, проти кого вони воюють  і кого підтримують? 
 
    Самі активісти цього  не знають. Їх боротьба  перестала цікавити соціум і все частіше викликає  осуд, нерозуміння  та насмішки. Необ’єктивність ЗМІ  у висвітленні подій  Євромайдану спровокувала багато міфів, які є повною протилежністю дійсності.  
 
Міф №1.  Євромайдан  –  це революція.  
 
     Євромайдан  виник як громадський протест проти призупинення  українською владою процесу євроінтеграції. Але революцією цей протест так і не став:  ним не  було охоплено переважну більшість  регіонів України. До того  ж  в країні не було оголошено надзвичайного стану, підприємства та установи працювали у звичному режимі, велика частина українців не проявила  особливого зацікавлення подіями на Майдані. 

Posted Автор: Створено: в Блог
* * *
вона мала такий альбом,
де на всіх фотокартках
лише вона і Ленін.
вона обіймалася з пам’ятниками.
вона ходила вулицями,
що носять його ім’я.
вона була комуністкою
з великої літери «ка».
мала повне зібрання його творів.
вечорами вона читала
своїм дітям
найкращі уривки.
і коли Великдень збігався
з датою народження Леніна,
то вона приносила йому
до пам’ятника на площі
шматочок свяченої паски.
може, на ніч вона казала:
«Леніне наш, що єси на площі...»
 
Олена Руда
 

Posted Автор: Створено: в Блог
До певного часу я підтримувала євроінтеграцію, бо  Європа - це круто!
 
 Росія – щось таке старе, деспотичне, агресивне, минуле, до якого не хочеться повертатися. Хоча змушена визнати – мої родичі в Росії мають  набагато більшу заробітну плату та пенсії.
 
Зрозуміло, що порівнювати  життя поляків чи австрійців з життям наших співвітчизників – дико. Економіка України слабка, процвітає корупція, низькі соціальні стандарти, які не йдуть в жодне порівняння  з життям європейців. Але, власне, вірилося з усієї сили, що підписання угоди дасть Україні змогу швидше розвиватися та хоч трішки наблизить нас до цивілізації.
 
Я і зараз вважаю, що євроінтеграція  необхідна  для України, але не такою ціною і  не такими методами. Не потрібно бути великим економістом і політиком, щоб зрозуміти, підписання угоди ставить перед Україною виконання цілого ряду вимог. Одна із них – постійне підвищення пенсійного віку. Коли ти молодий, сповнений романтики та оптимізму, в останню чергу думаєш про старість.

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...