Армія: ранги і посади

Вадим Задунайський
РАНГИ І ПОСАДИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ АРМІЇ

    Якість армії залежить від стану держави, суспільства і, в свою чергу, відповідним чином впливає на них. Процес розбудови армії складається з різних моментів.

   Зупинимося на одному з них, а саме: на утвердженні рангово-посадової системи в Українській Армії часів Української Народної Республіки.

Взагалі посадова система не може функціонувати без рангової системи. Для того, щоб займати ту чи іншу військову посаду, потрібно мати певні якості, досвід та освіту. Окрім цього, та чи інша посада зумовлена військовим рангом, який є певною ознакою службового стану, авторитету, він дає право на відповідне становище у військовій ієрархії, отже, є однією з головних посад існування армійської організації.

   Навіть психологічно ранг має велике дисциплінуюче значення. А в разі втрати посади рангова система допомагає зберегти старшинські кадри на майбутнє. У світі не існує жодної армії, де б не було рангів, ступенів чи звань.                

На фото - бійці армії УНР

   Бійці армії УНР   Проблема побудови власних збройних сил стала перед Центральною Радою ще весною-влітку 1917 р., під час проведення перших військових з'їздів. Але тоді перемогла загально- соціалістична ідея переходу від регулярної армії до народної міліції.

   Це була помилка, яка дуже дорого коштувала Україні. В цей час якраз йшло повне розкладання російської імперської армії, що в першу чергу виявилось у занепаді військової дисципліни, бо дії старшин контролювалися солдатськими комітетами.

  Ця хвороба повністю перейшла і в не чисельні загони Української Армії. Окрім цього, було проголошено в першому Українському військовому Статуті — про скасування військових рангів: «ранги в Українській Народній Армії скасовуються, а службове становище козака визначається його обов'язками».

  Далі зазначалося, що службова посада кожного козака залежить від його здібностей, освіти та знання військової справи. Відповідно до цього встановлювалися нові назви військових за посадами: козак, ройовий, чотовий, бунчужний, підсотський, сотенний, курінний, осавул, полковник, отаман дивізії, отаман корпусу.

      Кожна частина отримувала право на вибори відповідного старшини, хоча підкреслювалося, що командири полку і вище призначаються Генеральним секретарем за згодою з відповідними радами. Це все було, з одного боку, демократичним, але, з другого — підривало боєздатність військових частин, вело до хаосу та анархії. Справді, в армії мали існувати якісь демократичні інститути, але скрізь повинна бути межа.

Побачивши негативні наслідки цих нововведень, Генеральний секретар з військових питань Симон Васильович Петлюра ( на фото справа), видав 8 листопада 1917 р. наказ про заборону самочинного усунення начальства.

     Про поновлення рангів поки що не велася мова. За Статутом ті старшини, які не були обрані на посади, мали обов'язки козака, що вело, з одного боку, до швидкої загибелі під час боїв значної кількості старшин, а з другого — до дезертирства. Тобто це також впливало на брак старшин в Українській Армії.

   Таке ставлення до армії взагалі і, зокрема, до рангів можна пояснити тією соціально-політичною ситуацією, яка склалась на той час в Україні,— революційна анархія і присутність революційного романтизму у провідних діячів Центральної Ради.

 Тому і не встигла Центральна Рада щось істотно змінити в армії за період свого існування.

  Зовсім протилежну позицію зайняв гетьман Павло Скоропадський. Зокрема, відновив військові ранги. Так, 16 червня 1918 р. військовий міністр видав наказ № 221 про встановлення військових рангів:

I. Для козаків: 1. Козак; 2. Гуртковий.
II. Підстаршини: 1. Ройовий; 2. Чотовий; 3. Бунчужний.
III. Заступник старшини — підхорунжий.
IV. Молода старшина: 1. Хорунжий; 2. Значковий.
V. Булавна старшина: 1. Сотник; 2. Військовий старшина; 3. Полковник.
VI. Генеральна старшина: 1. Генеральний хорунжий; 2. Генеральний значковий; 3. Генеральний бунчужний .

У цих назвах рангів, як і в назвах посад за Центральної Ради, простежується спроба опертися на історичне минуле України — на Гетьманщину. З одного боку, це підкреслювало національну приналежність армії, а з другого — підносило бойовий дух військових частин.

 За Директорії військові ранги знову були скасовані і відновлена посадовість, як і за Центральної Ради. Наказ від 8 січня 1919 р. вносив деякі зміни до реєстру військових посад. Так, додатково запроваджувалися ранги обер-старшини, який не командує чотою; командир неокремої сотні; командир неокремого куріня; помічник командира полку (молодший і старший); отаман бригади.

Але бойовий досвід доводив, що потрібно спростити посадову структуру, наблизити до загальновживаної рангової структури. Тому військовий міністр 9 квітня 1919 р. видав наказ про «Нові ступені»:

I. Для козаків і підстарший: 1. Козак; 2. Ройовий; 3. Чотовий; 4. Бунчужний; 5. Підхорунжий.
II. Для старшин: молодша старшина: 1. Хорунжий; 2. Чотар; 3. Сотник. Булавна старшина: 1. Осавул; 2. Полковник. Отаманна старшина: 1. Отаман; 2. Кошовий.
Окрім цих, продовжувала існувати посада Головного отамана, яку обіймав Симон Петлюра, та посада Наказного отамана.

КОМАНДИР КУРЕНЯ                                              СОТНИК КІННОЇ СОТНІ                              

                                                                   

   Тоді ж спробували впорядкувати становище військових адміністраторів, прошарок службовців, які не були військовими, але займали різні посади господарського, медичного та іншого характеру при військових частинах. Їх неможливо було автоматично зарахувати до старшин через відсутність військової освіти чи здоров'я. Тому у матеріальному забезпеченні вони прирівнювалися до старшинства.

1. Адміністративний хорунжий.
2. — » — сотник.
3. — » — курінний.
4. — » — військовий старшина.
5. — » — полковник.
0. — » — отаман.
7. — » — отаман управління.
8. — » — отаман головного управління.

ХОРУНЖИЙ                                                                              ПОЛКОВНИК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Найбільшою перепоною в формуванні як усього державного механізму, так і армії, стали невдачі у боротьбі з Червоною Армією. Внаслідок квітневої катастрофи Директорія втратила більшість Правобережної України і зосередилася поблизу з кордоном Західної області УНР. Отже, не було ні часу, ні можливостей для реформування Збройних Сил УНР.

    Ситуація на театрі бойових дій змінилася на краще для УНР у липні 1919 р., коли Червона Армія кинула свої головні сили проти наступу Денікіна на Донбас. У цей же час і війська ЗОУНР почали переходити за річку Збруч. Після домовленості між урядом УНР і ЗОУНР Українська Галицька Армія передається під провід Головного отамана Симона Петлюри, але із застереженням щодо структури та підпорядкування.

  У Наддніпрянській Армії УНР проводиться реорганізація і встановлюється рангова система.  Окрім запровадження рангів, узгоджено їхню відповідність рангам в УГА і зроблено порівняльний табель з рангами у царській армії Росії і, за попередніми наказами, в Українській Армії. Це всо давало можливість легше і швидше розібратися в нових рангах, порівняти їх з рангами інших армій, а також спростити психологічне і військово-функціональне їхнє застосування.

 Для перевірки здібностей козака чи підстаршини до заняття старшинських посад, а пізніше для отримання відповідного старшинського рангу при штабах дивізій — для молодшої старшини; при штабах груп — булавної, при штабі дієвої армії — вищих старшин створювалися відповідальні атестаційні комісії. Такі заходи дозволили взяти під контроль отримання старшинських посад і відповідних рангів. Але це нововведення не встигло поширитись у всіх військових частинах, бо знову активізувалися бойові дії на фронті.

ОФІЦЕР ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ                                                СОТНИК АРТИЛЕРІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Ця реформа армії, як і цілий ряд інших військових реформ, мали позитивний характер, бо сприяли утворенню регулярних, дисциплінованих і упорядкованих Збройних Сил УНР.

   Наслідки цих реформ виявились під час успішного наступу на Київ у серпні 1919 р. Але подальше ускладнення загального політичного й економічного стану УНР, загострення непорозумінь між УГА та Наддніпрянською Армією УНР разом з невдачами військово-стратегічного характеру призвели до поразки Збройних Сил УНР в осінній кампанії 1919 р.

     У грудні ліквідовується регулярна армія, а разом з нею і УНР на терені України. Залишки армії перейшли до рейдової партизанської війни у ворожих тилах, а уряд УНР опинився на території Польщі. Взимку 1920 р. розпочато відбудову та реорганізацію Збройних Сил УНР на терені Західної України, яка тоді входила до складу Польської держави.

    При будуванні нової армії відразу приділяється велика увага введенню рангової системи як одної з головних засад дисципліни та регулярності. 12 березня Головна команда військ УНР видала Наказ про узаконення та пояснення рангової системи в регулярних військах УНР. 

     Окрім цього, оголошувався порівняльний табель рангів з Російською, Австрійською та Польською арміями. Цей табель полегшував використання нових рангів у повсякденному військовому житті. З іншого боку, завдяки цьому проводилася певна реклама рангів Української Армії, що створювало авторитет українських військових рангів.

       До того ж старшини, які раніше перебували в інших арміях, за цим табелем мали можливість утверджувати свій ранг. Як правило, такі старшини не просто відновлювали колишній ранг, а ще його підвищували за рахунок того строку, який вони вислужили в Українській Армії. Отже, завдяки цьому залучали до складу Армії УНР старшин, яких так не вистачало.

 Наказ від 28 квітня 1920 р. оголошував, що ранг може надати тільки Верховна влада держави. Для цього відповідною комісією проводилася перевірка отримання старшинських рангів. Ці заходи давали можливість виявити талановитих старшин та одночасно звільнити армію від різних авантюрників.

      Завдяки цій реформі армія стала більш централізованою та дисциплінованою. У наказі від 28 квітня визначалися ті критерії, що давали право на. підвищення в рангах. На підвищення в ранги мали право особи:

а). Які, починаючи з 1917 р., працювали по організації військ УНР.
б). Які в складі Українських військових частин брали участь хоча б в одному бою з московськими більшовиками за визволення України.
в). Які в час вступу до влади Директорії явно перейшли на її бік і брали активну участь у повстанні проти Гетьмана.
г). Які брали участь у боях проти Добровольчої Армії.

Не мали права на підвищення рангу особи:
а). Які в 1918 р. служили в Київських Добровольчих Дружинах.
б). Які входили і входять в Добровольчу Армію.
в). Які перейшли на бік Добровольчої Армії.
г). Які виключені зі складу армії за ганебні вчинки.
д). Які знаходяться під судом і слідством (до закінчення).
є). Які за власним бажанням перебували на службі в чужоземній армії.

СТАРШИНА ПОЛКУ                                                               СОТНИК УСС

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як бачимо з вищезазначеного, головним критерієм у праві на підвищення рангу було ставлення до збройної боротьби УНР за незалежність держави. Це цілком природно, бо старшина повинна бути взірцем відданості справі захисту Батьківщини — Української Народної Республіки.

    Таким чином, у Збройних Силах УНР врешті-решт було упроваджено досить досконалу рангово-посадову структуру. Закінчився перехід від революційно-романтичного уявлення про Збройні Сили до усвідомлення їхніх реальних завдань і потреб.

   Досвід розбудови і впровадження рангово-посадової системи в Армії УНР показує, що не потрібно ігнорувати принципом системності, котрий спочатку був відкинутий. Упровадження рангово-посадової системи дозволило надати завершений вигляд усій військовій структурі, що і було успішно здійснено у військах УНР.

     Отже, в 1920 р. було повністю розроблено і впроваджено більш-менш досконалу рангово-посадову структуру в Армії УНР, що стало однією з важливих запорук, яка відповідала тогочасним потребам армії. Це стало значним досягненням у розбудові власних українських Збройних Сил, не дивлячись на значні недоліки економічного, політичого та військово-стратегічого характеру, що призвели до поразки Армії УНР, а разом з нею і УНР під час визвольних змагань 1917—1920 рр.

    На цьому закінчується стан самостійного існування Української державності на початку XX ст., а разом з нею і її самостійних Збройних Сил — як суб'єкта певних зовнішньополітичних відносин. Сьогодні потрібно дуже прискіпливо розібратися в нашій історії, щоб, нарешті, взяти на озброєння все найкраще і не повторити помилок.

Вадим Задунайський
РАНГИ І ПОСАДИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ АРМІЇ

Comments:

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...